Відповідно до пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ звільнено від оподаткування ПДФО сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами, зокрема добровільного медичного страхування, в межах 30 % нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Отже, у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі на суму страхового внеску (що перевищує 30 %) потрібно застосувати «натуральний» коефіцієнт (у 2024 р. — 1,219512), оскільки під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на «натуральний» коефіцієнт (пп. 164.5 ПКУ).
Крім того, указаний дохід буде об’єктом оподаткування ВЗ (без натурального коефіцієнта) за ставкою 1,5 % (пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
У додатку 4ДФ Єдиного звіту суми сплачених роботодавцем внесків на добровільне медичне страхування як оподаткованої, так і пільгованої частини слід відображати за ознакою доходів «125».
Відповідно до пп. 168.1.4 ПКУ сума ПФДО сплачується до бюджету не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем сплати страхових внесків на користь страхової компанії. Військовий збір сплачується (перераховується) до бюджету в ті ж самі строки, що визначені для сплати ПДФО (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Звертаємо увагу, що податки з доходу працівників повинні утримуватися з його ж доходів і не повинні бути витратами самого підприємства, адже суми податків мають бути утримані з доходу та за його рахунок згідно з пп. 168.1.1 ПКУ. В іншому випадку (тобто в разі сплати податків за кошти підприємства) така фізособа отримує додаткове благо у вигляді сплаченого податкового зобов’язання замість неї.
Світлана ЩЕРБИНА
консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування