Чи виплачувати компенсацію за невикористану відпустку працівникові, який звільняється, перебуваючи за кордоном

У липні 2026 р. звільняється працівник, який з 2022 р. перебував за кордоном у відпустці без збереження заробітної плати. Чи виплачується йому грошова компенсація за невикористану відпустку?
У разі звільнення працівника у липні 2026 р. роботодавець зобов'язаний виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, кількість днів якої визначається в особливому порядку.

Той факт, що працівник довгий час перебуває за кордоном і не має фактичного доходу, не позбавляє його права на компенсацію за дні щорічної відпустки, що були накопичені до виїзду або під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати у певний період. Тут ключовим є розділення періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати на два етапи через зміну законодавства.

До 23 грудня 2023 р. включно відповідно до п. 4 частини першої ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) у редакції, що діяла на той час, період перебування у воєнній відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки) зараховувався до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Однак для працівників, які перебували за кордоном в неоплачуваній відпустці відповідно до частини четвертої ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136) такий стаж обмежується максимально 90 календарними днями. За цей час (приблизно з березня 2022 р. по 23.12.2023 р.) працівнику продовжували нараховуватися дні відпустки (24 к. дн. за повний робочий рік), навіть попри відсутність заробітку.

У період з 24 грудня 2023 р. час перебування у будь-яких відпустках без збереження заробітної плати (як за сімейними обставинами, так і на час воєнного стану, зокрема для осіб, які виїхали за кордон) не включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку. Тобто за період з 24.12.2023 р. по дату звільнення (у липні 2026 р.) дні щорічної відпустки працівнику не нараховуються.

Таким чином, працівник накопичив дні відпустки за період фактичної роботи до виїзду за кордон, а також максимум за 90 днів перебування в неоплачуваній відпустці за кордоном (якщо вона тривала до 24.12.2023 р.). Після цієї дати дні відпустки не накопичувалися.

Оскільки у розрахунковому періоді (попередні 12 місяців перед звільненням у 2026 р.) у працівника немає заробітної плати, розрахунок компенсації проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100), виходячи з встановленого йому в трудовому договорі посадового окладу (тарифної ставки) на момент звільнення або мінімальної зарплати, якщо він менший.  

Щоб визначити суму компенсації, необхідно виконати такі кроки: