Звільнення в разі появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП)

Роботодавець має право розірвати трудовий договір у разі появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп’яніння. З цих підстав працівник може бути звільнений у будь-який час робочого дня (робочий час визначається відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства), незалежно від того, чи був він відсторонений від роботи чи продовжує виконувати трудові обов’язки. У той же час не буде правомірним звільнення працівника в разі його появи в нетверезому стані на робочому місці у вільний від роботи час, у вихідний день, під час відпустки (п. 25 Постанови № 9).

Нетверезий стан працівника або стан наркотичного чи токсичного сп’яніння може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими доказами. Але законодавство не зобов’язує застосовувати саме цей доказ.

Як свідчить практика, суди досить часто беруть під сумнів медичні висновки, тож необхідно мати й інші докази, що підтверджують стан сп’яніння працівника. Наприклад:

прохання пройти медичний огляд, яке необхідно зафіксувати. Це бажано зробити в письмовому вигляді чи шляхом повідомлення на засоби зв’язку;
акт, в якому детально описуються ознаки нетверезого стану працівника (різкий запах алкоголю, нестійка хода, незв’язна, нечітка мова, незвичайна балакучість тощо);
доповідна (службова) записка із зазначенням підтвердних фактів.

Тобто факт появи працівника на роботі в нетверезому стані може встановлюватися не тільки спеціальним медичним обстеженням, а й підтверджуватися будь-якими іншими доказами. Приклад, якщо роботодавець засвідчує факт появи працівника в нетверезому стані на робочому місці шляхом складання відповідного акта в довільній формі, в ньому необхідно зазначити ознаки, характерні для особи, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння (хитка хода, запах алкоголю тощо). Законодавство не встановлює форми акта чи кількості свідків, які можуть підписати акт, тож, на нашу думку, їх має бути не менше двох. Це мають бути особи, які в разі виникнення трудового спору зможуть підтвердити відповідні факти в суді (зразок акта та інших документів щодо звільнення з цієї підстави дивіться в журналі «Кадровик України» № 9/2020 або тут).

Що стосується стану наркотичного чи токсичного сп’яніння, то цей факт також може встановлюватися на основі показань та спеціальних тестів. Але визначення стану наркотичного сп’яніння в результаті незаконного вживання наркотичних чи психотропних засобів є компетенцією лікаря (ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 р. № 62/95-ВР).

Отже, можна дійти висновку, що в разі підозри щодо перебування працівника в стані наркотичного сп’яніння роботодавець повинен:

запропонувати працівнику пройти медичний огляд добровільно;
у разі відмови — скласти відповідний акт;
проінформувати компетентні органи про наявність у працівника ознак наркотичного сп’яніння, що може свідчити про незаконне вживання наркотичних речовин.

Якщо роботодавець переконаний, що має достатньо підстав вважати, що працівник перебуває в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, його необхідно відсторонити в цей день від роботи. Відсторонення відбувається без збереження заробітної плати.

Звільнення за перебування в нетверезому стані може застосовуватися, навіть якщо працівник раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Припинення трудових відносин за п. 7 ст. 40 КЗпП є заходом дисциплінарного стягнення, тому необхідно дотримуватися умов, передбачених у таких випадках.

Розірвання трудового договору за п. 7 ст. 40 КЗпП можливе лише за попередньої згоди профспілки. Звільнення відбувається на підставі наказу роботодавця.