Три судових рішення про скасування незаконної мобілізації та звільнення зі служби

1. Суд скасував рішення
про незаконну мобілізацію та зобов'язав військову частину
виключити військовослужбовця зі списків особового складу

Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував наказ про призов заброньованого священнослужителя та зобов’язав військову частину звільнити його зі служби й виключити зі списків особового складу. Суд підкреслив, що право на відстрочку через бронювання є непорушним, і ТЦК та СП зобов’язаний самостійно перевіряти статус особи в державних реєстрах (зокрема в додатку «Резерв+»), а не перекладати цей обов'язок на громадянина. Оскільки проходження служби стало прямим наслідком незаконного призову, скасування наказу ТЦК тягне за собою обов'язок військової частини повністю усунути ці наслідки шляхом звільнення військовослужбовця.

Обставини справи. Керівник релігійної громади, який мав офіційну відстрочку, а саме бронювання, відображене в додатку «Резерв+», був примусово мобілізований Хмельницьким ТЦК та СП.

ТЦК та СП проігнорував дані реєстру, вважаючи, що особа мала «активно» доводити своє право на відстрочку під час візиту.

Рішення суду. Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що право на відстрочку не залежить від того, чи звертався громадянин із відповідною заявою до ТЦК та СП, якщо необхідні для її надання відомості вже містилися в державних реєстрах.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі — Закон № 3543-XII) не підлягають призову на військову службу час мобілізації військовозобов`язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Метою бронювання військовозобов`язаних, згідно із ст. 24 Закону № 3543-XII, є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Суд зазначає, що не лише у військовозобов`язаного громадянина є обов`язок щодо повідомлення органів ТЦК та СП про наявність підстав для відстрочки, а й органи ТЦК та СП зобов`язані перевіряти та володіти інформацією щодо статусу особи з метою недопущення протиправних дій щодо особи, а тому відповідач  мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією, ураховуючи відповідне повідомлення з боку позивача.

Перевірка наявності відстрочки в силу норм Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 є повноваженнями саме ТЦК та СП.

Так, право на відстрочку від мобілізації, яке надано громадянам України, що підлягають бронюванню відповідними структурами, Законом № 3543-XII, є непорушним та таким, що не залежить від реальної реалізації громадянином даного права.

Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач мав право на бронювання як священнослужитель у відповідності до Закону № 3543-XII, Порядком бронювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 76 та наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № Н-21/11. Відповідно до інформації з мобільного додатку «Резерв+» у позивача була наявна діюча відстрочка, тип відстрочки бронювання.

Водночас, відповідач не перевірив належним чином наявність у позивача права на відстрочку, не забезпечив дотримання встановленої законом процедури та, всупереч вимогам статті 23 Закону № 3543-XII, незаконно видав наказ про призов позивача.

Невиконання цього обов`язку призвело до порушення права позивача на відстрочку від призову, гарантованого пунктом 1 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та Порядком бронювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 76.

Суд звертає увагу, що хоч Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є не лише визнання протиправним та скасування наказу про призов, а й покладення на Військову частину обов`язку виключити позивача зі списків особового складу та вчинити дії, необхідні для усунення наслідків незаконного призову.

У результаті суд скасував наказ про призов, а військову частину зобов’язав виключити військовослужбовця зі списків особового складу та звільнити його з військової служби.

Справа № 560/14872/25.

2. Суд визнав протиправними дії ТЦК та СП
щодо взяття на військовий облік та мобілізацію виключеного
з військового обліку за станом здоров’я працівника

Апеляційний суд визнав протиправними дії ТЦК та СП щодо повторного взяття на облік і мобілізації громадянина, виключеного з військового обліку за станом здоров'я, та скасував наказ про його призов. Суд підкреслив, що громадянин із відміткою у військовому квитку про виключення з обліку втрачає статус військовозобов'язаного, не повинен проходити ВЛК та не підлягає призову під час мобілізації. Оскільки ТЦК та СП не мав правових підстав безґрунтовно змінювати статус особи та ігнорувати наявні документи, самовільне повторне постановлення на облік і подальший призов є повністю неправомірними.

Обставини справи. Чоловіка ще у 1997 році було виключено з військового обліку за станом здоров`я. У 2024 році його доставили співробітниками поліції з групою оповіщення для встановлення особи, з метою уточнення військово-облікових даних до ТЦК та СП, де ВЛК проблем зі здоров'ям — не виявило. Чоловіка повторно взяли на військовий облік та призвали на військову службу, попри відповідний запис у військовому квитку.

Рішення суду. Суд першої інстанції відмовив у позові, а апеляційний суд зазначив, що ТЦК неправомірно проігнорував ту обставину, що позивач більше не є військовозобов`язаним та, відповідно не має обов`язку проходити ВЛК та не може бути призваний на військову службу під час мобілізації внаслідок того, що він виключений з військового обліку.

ТЦК не мав правових підстав для повторного взяття громадянина на військовий облік без належного обґрунтування такої зміни його військово-облікового статусу. Наявність у військовому квитку відомостей про виключення з військового обліку мала бути врахована під час визначення його статусу.

Суд скасував наказ ТЦК та СП в частині призову та направлення позивача на військову службу.

Водночас суд не зобов’язував військову частину звільнити позивача, оскільки, як встановив суд, він до її списків особового складу взагалі не зараховувався. Також суд відмовив у вимозі зобов’язати ТЦК та СП виключити позивача з військового обліку, оскільки відповідний спір на момент розгляду справи ще не виник: позивач не звертався до ТЦК та СП із заявою щодо внесення змін до відомостей Реєстру «Оберіг».

Таким чином, апеляційний суд визнав незаконними саме повторне взяття на військовий облік та подальший призов позивача, але не вирішував питання про його виключення з військового обліку.

Справа № 600/457/25-а

3. Примусова мобілізація за добу:
суд скасував наказ ТЦК та СП та зобов'язав військову частину звільнити чоловіка

Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував наказ про призов громадян за мобілізацією, а також зобов'язав військову частину звільнити військовослужбовця, якого мобілізували за одну добу з порушенням встановленої процедури. Суд наголосив, що примусове доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки через порушення обліку дає підстави лише для притягнення до адміністративної відповідальності, але не дає права ігнорувати правила оповіщення, вручення повісток та проведення професійно-психологічного відбору. Оскільки первинний наказ про призов було видано з перевищенням повноважень, похідний наказ військової частини про зарахування до особового складу також є незаконним, а твердження про «незворотність» мобілізації, яка вже відбулася — безпідставним.

Обставини справи. Чоловіка ввечері доставили до ТЦК та СП, того ж дня ВЛК визнала його придатним до військової служби, а вже наступного дня його призвали під час мобілізації та відправили до військової частини. Військовозобов’язаний оскаржив це в суді, стверджуючи, зокрема, що під час медогляду не врахували наявні медичні документи та стан його хребта, а сама процедура мобілізації відбулася з порушеннями.

Основний спір стосувався законності процедури призову.

ТЦК та СП заперечував проти позову. Він зазначав, що чоловіка доставили у зв’язку з інформацією про порушення ним законодавства, після чого він пройшов ВЛК, був визнаний придатним і призваний під час мобілізації.

Крім того, ТЦК та СП посилався на постанову Верховного Суду від 05.02.2025 р. у справі №160/2592/23 та стверджував, що процедура призову, яка вже відбулася, є незворотною, а визнання її протиправною не відновлює попереднього становища особи.

Військова частина також просила відмовити у позові. Вона наголошувала, що не наділена повноваженнями щодо призову громадян під час мобілізації, а позивача зарахували до особового складу на підставі відповідних документів.

Рішення суду. Ключовим для вирішення спору стало питання, чи дотрималися уповноважені органи передбаченої законодавством процедури призову чоловіка під час мобілізації.

Суд наголосив, що мобілізація, у тому числі призов на військову службу під час особливого періоду, не є діяльністю, яку органи державної влади можуть здійснювати на власний розсуд. Встановлені законодавством процедури залишаються обов’язковими і під час воєнного стану. Одним із ключових висновків рішення стало розмежування доставлення військовозобов’язаного до ТЦК та СП через порушення правил військового обліку та власне процедури його призову під час мобілізації. Суд виходив із того, що у разі порушення правил військового обліку особу може бути доставлено працівниками поліції до ТЦК та СП для оформлення адміністративного правопорушення. Однак саме по собі таке доставлення, за висновком суду, не дає ТЦК та СП права негайно мобілізувати людину без виконання передбачених законодавством процедур.

Окрему увагу суд приділив професійно-психологічному відбору. ТЦК та СП не надав суду копії картки професійно-психологічного відбору кандидата для проходження військової служби за мобілізацією. За оцінкою суду, результати професійно-психологічного відбору разом із результатами медичного огляду мають значення для вирішення питання про призов та включення військовозобов’язаного до відповідної військової команди.

Крім того, суд у цій справі дійшов висновку, що відповідний ТЦК та СП не був наділений повноваженнями формувати команди та безпосередньо відправляти осіб до військової частини. Тому фактично вчинені щодо позивача дії з його відправлення суд також оцінив як неправомірні.

ТЦК та СП наполягав, що процедура призову вже відбулася і є незворотною. Однак суд із цим аргументом у конкретних обставинах цієї справи не погодився. Він зазначив, що видання військовою частиною наказу про зарахування чоловіка до особового складу не позбавляє його права оскаржити індивідуальний акт суб’єкта владних повноважень — наказ ТЦК та СП про призов, який безпосередньо стосується його прав.

За оцінкою суду, ТЦК та СП діяв без дотримання встановленої законодавством процедури, з перевищенням визначених повноважень та без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення. Тому наказ про призов у частині, що стосувалася позивача, суд визнав протиправним та скасував.

Після цього суд оцінив правові наслідки скасування первинного наказу про призов для наказу військової частини, яким чоловіка зарахували до особового складу. Оскільки первинний наказ про призов суд визнав протиправним, похідний від нього наказ військової частини в частині, що стосувалася позивача, суд також визнав протиправним та скасував. Суд дійшов висновку, що для ефективного та повного поновлення порушеного права недостатньо лише скасувати наказ про призов. Саме з цих міркувань суд зобов’язав військову частину звільнити позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу.

Справа №160/12672/26