23 тис. перевірок та 387 млн грн штрафів: податкова звітує про результати контролю за бізнесом

Понад 23 тисячі перевірок за дев’ять місяців та 387,4 млн грн надходжень до бюджету. Податкова звітує про результати контролю за бізнесом. Але є й інша статистика, про яку згадують значно рідше: тисячі рішень самої ДПС скасовують після скарг підприємців, а суди визнають незаконними штрафи навіть тоді, коли податківці наполягають на виявлених порушеннях. Водночас у спорах про податкові повідомлення-рішення ДПС виграє близько 61 % справ. То наскільки беззаперечні результати податкових перевірок?

Державна податкова служба 19 жовтня відзвітувала про результати фактичних перевірок за дев’ять місяців 2026 року. За її даними, до бюджету вже надійшло 387,4 млн грн. Серед порушень були розрахунки без РРО або ПРРО, проблеми з обліком товарів, незадекларована праця та порушення правил торгівлі підакцизними товарами.

Іноді суми санкцій співмірні з бюджетом невеликого бізнесу. За повідомленнями ДПС, кафе у Дніпрі загрожує штраф на 498 тисяч грн, магазину будматеріалів на Тернопільщині понад 2,4 млн грн, автомайданчику на Миколаївщині понад 4,9 млн грн. І це лише окремі приклади, які оприлюднила сама податкова.

Втім, нарахувати штраф, довести його правомірність і реально отримати гроші — три різні речі. 387,4 млн грн — це заявлені ДПС бюджетні надходження за результатами перевірок. Але скільки ще мільйонів підприємцям нарахували, скільки з цих сум оскаржують і скільки зрештою доведеться скасувати?
 

До кінця року можуть провести ще тисячі перевірок

За дев’ять місяців ДПС провела понад 23 тисячі фактичних перевірок. Якщо такий середній темп збережеться, у четвертому кварталі їх може бути ще приблизно 7,7 тисячі. Це, звичайно, не офіційний план ДПС, а розрахунок на основі вже оприлюднених показників.

Паралельно діє план-графік документальних планових перевірок на 2026 рік. Його початкову редакцію опублікували ще 24 грудня 2025 року, а протягом року неодноразово оновлювали. За даними щодо червневого оновлення, до плану було включено близько 4 760 суб’єктів господарювання.

Але тут є нюанс, який бізнесу варто розуміти: відсутність підприємства у плані-графіку не означає, що до нього не можуть прийти з перевіркою. Фактичні перевірки проводяться за окремими підставами, передбаченими Податковим кодексом, і не потребують включення бізнесу до річного плану документальних перевірок. Тому оприлюднений план-графік не показує всього масштабу податкового контролю, який ще чекає підприємців до кінця року.
 

Податкова штрафує бізнес, а бізнес оскаржує рішення податкової

Власна статистика адміністративного оскарження ДПС демонструє інший бік роботи контролюючого органу. Лише за січень–серпень 2026 року платники подали 20 302 скарги на 27 043 рішення податкових органів. За результатами розгляду повністю або частково скасовано 8 815 рішень. Йдеться не про кілька поодиноких помилок, які вдалося виправити: масштаб адміністративного перегляду вимірюється тисячами рішень.

Ба більше, в одній із категорій фінансових рішень ДПС повідомила про скасування 3 138 рішень на загальну суму близько 4,87 млрд грн.

Звісно, не можна стверджувати, що всі ці рішення стосувалися саме фактичних перевірок або що кожне скасування означає доведену незаконність дій інспектора. Статистика охоплює різні категорії податкових спорів. Але якщо ДПС звітує про кількість перевірок і суми надходжень, чому поряд із цими цифрами не показувати, скільки її фінансових претензій не витримують оскарження? Адже для підприємця важливо не лише те, скільки штрафів виписала держава, а й те, скільки з них виявилися юридично обґрунтованими.
 

Судова практика

За дев’ять місяців 2026 року суди розглянули приблизно 17,7 тисячі справ за позовами до органів ДПС. Із них близько 12,8 тисячі завершилися на користь платників податків, це понад 72 % розглянутих справ. Йдеться про всі категорії позовів до податкової, включно з немайновими спорами.

У спорах безпосередньо щодо податкових повідомлень-рішень ситуація інша. Із приблизно 5,7 тисячі розглянутих справ близько 3,5 тисячі вирішено на користь податкової. Тобто ДПС виграла приблизно 61 % таких спорів.

У 2026 році Верховний Суд сформулював декілька важливих правових позицій щодо процедури податкових перевірок. Їх об’єднує один принцип: контролюючий орган повинен не лише встановити порушення, а й дотриматися закону під час призначення перевірки, її проведення та ухвалення рішення.

Зауважимо, що з наведених нижче справ лише одна стосується саме фактичної перевірки, а в більшості йдеться про документальні. Тому не всі висновки можна прямо переносити на фактичні перевірки.

У справі № 520/13487/24 підприємство оскаржувало податкові повідомлення-рішення, зокрема через сумніви щодо правомірності включення до плану-графіка перевірок на 2023 рік.

Компанія стверджувала, що не здійснювала відповідної діяльності з підакцизною продукцією, а оновлений план-графік було оприлюднено з порушенням вимог законодавства.

Верховний Суд у постанові від 4 березня 2026 року наголосив, що суди повинні насамперед перевірити законність процедури призначення перевірки.

Якщо встановлено порушення обов’язкових вимог щодо оприлюднення плану-графіка, це може означати незаконність перевірки та відсутність правових наслідків її результатів.

Водночас Верховний Суд не скасував автоматично всі рішення ДПС у цій справі, а направив частину спору на новий розгляд.

У справі № 320/46652/23 підприємиця оскаржувала результати документальної позапланової виїзної перевірки. Перевірку призначили як виїзну, однак фактично провели у приміщенні податкового органу без участі ФОП.

Крім того, податкова нарахувала підприємниці зобов’язання за загальною системою оподаткування, хоча окремого рішення про анулювання її статусу платника єдиного податку не ухвалила.

Верховний Суд 11 серпня 2026 року залишив у силі рішення суду першої інстанції на користь підприємниці. Суд наголосив: відсутність ФОП за податковою адресою сама по собі не дає податковій права довільно змінювати вид і місце перевірки.

Так само виявлення порушень умов перебування на спрощеній системі не означає автоматичного припинення статусу платника єдиного податку без передбаченого законом рішення.

Важливою для малого та середнього бізнесу є справа № 160/1167/24. Податкова провела фактичну перевірку магазину та застосувала штрафні санкції за порушення законодавства про РРО. Підприємство оскаржило рішення, зазначивши, що наказ на перевірку не містив належної фактичної підстави. Податківці посилалися на підпункт 80.2.2 Податкового кодексу, доповідну записку та інформацію із системи обліку РРО.

Однак суди встановили, що матеріали не підтверджували наявності передбаченої цією нормою інформації, яка давала б право призначити перевірку. 9 червня 2026 року Верховний Суд залишив у силі рішення про скасування податкового повідомлення-рішення.

Судова практика не означає, що будь-яке коротке посилання на норму ПКУ автоматично робить наказ незаконним. Вирішальним є те, чи існувала належна законна підстава перевірки та чи підтверджена вона матеріалами справи.

У справі № 160/8485/23 підприємство подало заперечення на акт документальної перевірки. Однак ДПС не повідомила платника належним чином про дату, час і місце їх розгляду. Унаслідок цього компанія була позбавлена можливості взяти участь у процедурі та надати пояснення.

Верховний Суд 8 січня 2026 року погодився зі скасуванням податкових повідомлень-рішень. Суд визначив таке порушення процедури як самостійну й достатню підставу для скасування рішень, ухвалених за результатами перевірки.

Ще одна справа стосувалася строків подання заперечень на акт перевірки. Підприємство отримало акт 27 червня 2024 року. Останнім днем для подання заперечень було 11 липня. Саме 11 липня компанія передала документи поштовому оператору. Податкова отримала лист 12 липня і вирішила, що строк подання заперечень пропущено. Однак Верховний Суд у постанові від 11 травня 2026 року підтримав підприємство. Суд зазначив, що за обраного поштового способу подання визначальною є дата своєчасної передачі документів поштовому оператору, а не дата їх фактичного отримання ДПС.

Неврахування своєчасно поданих заперечень стало підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
 

Чому ці рішення важливі для бізнесу

Судова практика показує, що податкова перевірка має дві складові.

Встановлення фактичних обставин: чи правильно проводилися розрахунки, чи оформлені працівники, чи належно ведеться облік. Та законність дій контролюючого органу.

Чи були підстави для перевірки? Чи дотримано процедури її призначення? Чи мав платник можливість надати документи та заперечення? Чи врахувала податкова його пояснення до прийняття рішення?

Істотне порушення цих вимог може стати підставою для скасування результатів перевірки.

Проте не кожна технічна помилка автоматично робить перевірку незаконною. Значення мають характер порушення, відповідні положення законодавства та обставини конкретної справи.

Важливо також не змішувати різні види податкового контролю: судові рішення щодо документальних перевірок не завжди можна безпосередньо застосувати до фактичних перевірок.