Чи має право працівник, який перебуває за кордоном, на відпустку без збереження зарплати


Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX доповнено частиною четвертою такого змісту:

«4. У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».

Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові в наданні цієї відпустки.

Водночас, виходячи з умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він “виїхав за межі території України” або “набув статусу внутрішньо переміщеної особи”. Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки в цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт (витяг з коментаря Мінекономіки від 01.08.2022 р.).

У разі повернення працівника, який перебуває  у відпустці відповідно до частини 4 ст. 12 Закону № 2136, на територію України, виходячи з умов надання цієї відпустки, вважається, що особа втрачає право вимагати продовження такої відпустки (витяг з коментаря Мінекономіки від 01.08.2022 р.).