Чи може роботодавець через бойові дії відмовити працівнику в наданні відпустки

Східне міжрегіональне управління Держпраці зазначає, що надання відпусток без збереження заробітної плати, передбачених ст. 25 Закону України «Про відпустки», здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених ст. 26 вищезгаданого Закону, здійснюється за згодою сторін.

Відповідно до частини третьої ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону України «Про відпустки».

Щорічні відпустки надаються відповідно до графіка відпусток, але за угодою сторін можуть бути надані і в інший період.

При цьому треба враховувати, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.