Чи може технічний збій у «Резерв+» призвести до штрафу ТЦК та арешту рахунків

Центральний районний суд міста Миколаєва розглянув адміністративну справу за позовом військовозобов’язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови № R338606 від 6 лютого 2026 року. Суд задовольнив позов.

Чому чоловіка оштрафували

Позивач звернувся до суду з вимогами визнати поважною причину пропуску строку на оскарження постанови, поновити його, скасувати постанову № R338606 від 6 лютого 2026 року, винесену керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу правопорушення та стягнути судові витрати.

Позивач зазначав, що оскаржувана постанова винесена безпідставно і не містить суті вчиненого правопорушення. 6 лютого 2026 року він перебував у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, пред’являв довідку про проходження військово-лікарської комісії від 14 листопада 2025 року та документ про бронювання до 25 листопада 2026 року. Такі дані були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і відображалися в застосунку «Резерв+».

Про наявність постанови позивач дізнався 6 квітня 2026 року від державного виконавця після відкриття виконавчого провадження та арешту рахунків. 6 лютого 2026 року у його присутності постанову не складали і не виносили. У постанові відсутній підпис про отримання копії або відомості про її направлення. Пояснень щодо вчинення правопорушення у нього не відбирали.

Що пояснили в ТЦК

Представник відповідача заперечував проти позову. За його твердженням, 2 січня 2026 року позивач самостійно подав запит через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста на отримання направлення на військово-лікарську комісію. Того ж дня сформовано направлення № 6308592 із зазначенням початку медичного огляду 5 січня 2026 року. Позивач медичний огляд не розпочав і не пройшов. 5 лютого 2026 року його оголошено в розшук. 6 лютого 2026 року через застосунок «Резерв+» він подав заяву, у якій не оспорював допущене порушення (непроходження військово-лікарської комісії) і дав згоду на притягнення до відповідальності за його відсутності. На підставі цієї заяви винесено постанову про накладення штрафу.

У судовому засіданні позивач пояснив, що 2 січня 2026 року намагався лише оновити застосунок «Резерв+» для оновлення даних про бронювання. Запит на проходження військово-лікарської комісії він свідомо не формував і направлення серед численних повідомлень не бачив. 6 лютого 2026 року після пред’явлення документів співробітники центру пояснили можливий технічний збій і запропонували підтвердити певні дії через застосунок. Він виконав вказівки, після чого позначку про розшук знято. Про притягнення до відповідальності йому не повідомляли.

З довідки військово-лікарської комісії від 14 листопада 2025 року вбачається, що позивача визнано придатним до військової служби. У застосунку «Резерв+» відображено дані про проходження комісії та наявність бронювання з 25 листопада 2025 року по 25 листопада 2026 року.

Що вирішив суд

Центральний районний суд міста Миколаєва у справі № 490/3166/26 ухвалив рішення задовольнити позов.

Суд скасував постанову № R338606 від 6 лютого 2026 року, винесену начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

Суд стягнув на користь позивача з бюджетних асигнувань територіального центру комплектування та соціальної підтримки судовий збір у розмірі 665,60 гривень. Також постановлено повернути позивачу 665,60 гривень надміру сплаченого судового збору.

Суд зазначив, що відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов’язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Абзац 3 пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, передбачає, що військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків прийняття на службу за контрактом, визнання обмежено придатними без повторного огляду або самостійного виявлення бажання пройти огляд.

Пункт 74-3 зазначеного Порядку визначає, що у разі самостійного виявлення бажання пройти медичний огляд військовозобов’язаний може подати запит засобами електронного кабінету. Направлення формується за наявності підстав і вважається отриманим у день надсилання до електронного кабінету.

Суд установив, що позивач мав чинний висновок військово-лікарської комісії про придатність і діюче бронювання. Положення пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (обов’язок повторного огляду для осіб, визнаних обмежено придатними) на нього не поширювалися. Відповідач не навів підстав для формування направлення на повторний огляд.

У постанові дії позивача кваліфіковано за положенням, яке до нього не застосовується. Наявність вини як обов’язкової складової складу адміністративного правопорушення не доведена. Відповідач не довів правомірність прийнятого рішення.

Суд урахував практику Європейського суду з прав людини щодо обов’язку судів належним чином зазначати підстави своїх рішень (справа «Серявін та інші проти України»).