Чи можна відмовити в наданні відпустки "на дітей" через відсутність документів

Закон № 504 (ст. 19) та КЗпП (ст. 182¹) гарантують щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 к.дн. одному з батьків, які мають дітей до 15 років, дитину з інвалідністю, усиновлену дитину чи перебувають у статусі одинокої матері/батька.

Важливий нюанс: право на відпустку має лише один із батьків у календарному році. Але закон не визначає чіткого переліку документів, які підтверджують, що інший із батьків не скористався цим правом.

Тому:

• працівник може надати будь-який належно оформлений документ, що підтверджує право на відпустку;
• остаточне рішення ухвалює роботодавець, враховуючи надані матеріали;
• щоб уникнути спорів, бажано закріпити перелік документів у локальних актах підприємства (наприклад, правилах внутрішнього трудового розпорядку).

Це дозволить забезпечити рівність трудових прав та уникнути дискримінації, як того вимагає ст. 21 КЗпП.

Висновок: роботодавець не може довільно відмовити у відпустці лише через відсутність «стандартного» пакета документів, адже закон його не визначає. Ключове – створити зрозумілі внутрішні правила, погоджені з працівниками.

ФПУ