Чи можуть заблокувати рахунок за неоновлення військово-облікових даних

В Україні останніми роками значно посилився контроль за дотриманням правил військового обліку.

Одне з ключових питань, яке викликає найбільше занепокоєння серед громадян — це можливість автоматичного блокування банківських рахунків через неоновлення військово-облікових даних або несплату штрафів, накладених територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Тема супроводжується великою кількістю чуток і маніпуляцій про «миттєве блокування карток» або «автоматичний арешт рахунків через «Резерв+». Насправді процедура значно складніша та передбачає кілька обов’язкових етапів. Йдеться не про миттєве покарання через застосунок чи електронний реєстр, а про передбачений законом механізм адміністративної відповідальності, у якому ключову роль відіграють органи примусового виконання рішень. Саме вони можуть застосовувати заходи стягнення у разі несплати штрафу.

Чи можуть заблокувати рахунок лише через неоновлення даних

Станом на сьогодні українське законодавство не передбачає автоматичного блокування банківських рахунків лише через неоновлення військово-облікових даних або відповідні позначки в електронних системах. Однак прушення правил військового обліку може призвести до адміністративної відповідальності та штрафу, який накладає ТЦК та СП.

Підставою для адміністративної відповідальності є порушення правил військового обліку, передбачені статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До найпоширеніших порушень належать:

• неоновлення персональних та облікових даних;
• неявка за повісткою без поважної причини;
• неповідомлення про зміну місця проживання;
• неповідомлення про зміну сімейного стану;
• відмова або ухилення від проходження ВЛК;
• порушення правил перебування на військовому обліку;
• ігнорування законних вимог ТЦК та СП.

Зокрема, штрафи за порушення правил військового обліку для громадян становлять:

• від 17 000 до 25 500 гривень;
• для посадових осіб — від 34 000 до 59 500 гривень.

Як саме відбувається процедура арешту рахунків

Процедура можливого арешту рахунків через порушення правил військового обліку відбувається у кілька етапів і не є автоматичною.

Спочатку ТЦК та СП повинні зафіксувати порушення та винести постанову про адміністративне правопорушення із накладенням штрафу. Без такої постанови арешт рахунків неможливий.

 Після вручення постанови громадянину надається строк для добровільної сплати штрафу. Як правило, йдеться про 15 днів. У цей період людина також може оскаржити постанову, якщо вважає її незаконною. Якщо штраф не сплачується добровільно, постанова передається до Державної виконавчої служби або приватного виконавця.

 Саме після цього відкривається виконавче провадження. У межах виконавчого провадження державний або приватний виконавець має право накласти арешт на кошти боржника. Після винесення відповідної постанови банки отримують інформацію через Автоматизовану систему виконавчого провадження та зобов’язані виконати рішення про арешт коштів у межах суми боргу.

Крім того, статтею 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що в разі несплати штрафу протягом визначеного строку постанова направляється для примусового виконання до органів державної виконавчої служби, а з правопорушника стягується:

• подвійний розмір штрафу;
• витрати на облік правопорушень;
• виконавчий збір у межах виконавчого провадження.

Через це загальна сума може зрости до понад 50 тисяч гривень.

Чи блокують усі рахунки

Юридично арешт накладається на кошти боржника в межах суми стягнення. Однак на практиці людина може тимчасово втратити можливість користуватися кількома рахунками одночасно до моменту списання коштів або зняття арешту.

Також виконавча служба має право накладати арешт і на зарплатні рахунки. Проте законодавство передбачає певні обмеження щодо стягнення окремих видів соціальних виплат.

На практиці це залишається однією з найбільш дискусійних тем, оскільки після надходження постанови виконавця банки зобов’язані накладати арешт на рахунки боржника. При цьому банк не визначає самостійно походження коштів, а виконує рішення в межах виконавчого провадження. Через це можуть виникати ситуації, коли арешт накладається і на рахунки, куди надходять зарплатні або окремі соціальні виплати. У таких випадках для зняття арешту з коштів, на які відповідно до закону не може бути звернено стягнення, людині зазвичай необхідно звертатися до виконавця з підтвердними документами.

Чи можна оскаржити штраф та як це зробити

Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності можна оскаржити в судовому порядку на підставі статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення протягом 10 днів з моменту їх отримання. Якщо цей строк пропущено, його можна поновити, але лише за умови надання суду обґрунтованих причин пропуску. Скарга подається за місцем проживання особи, яка оскаржує постанову.

До заяви слід подати такі документи:

• копія постанови ТЦК та СП;
• наявні докази порушень процедури або помилок у постанові;
• документи, що підтверджують виконання вимог (за наявності);
• паспорт та ідентифікаційний код;
• підтвердження поважності причин пропуску строку (якщо є);
• квитанція про сплату судового збору (якщо він підлягає сплаті у конкретній категорії справи).