Чи надається держслужбовцю додаткова оплачувана відпустка за час простою

Національне агентство з питань державної служби у роз'ясненні від 13.09.2022 р. № 156-р/з нагадує: згідно із ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відпустки".

У зв'язку з набранням чинності 19.07.2022 р. Закону № 2352 наразі ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов'язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до п. 11 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 270 (далі — Порядок № 270), додаткова відпустка не надається державному службовцю за час перебування:

у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
у відпустках без збереження зарплати:
у разі, коли дитина потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку);
у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;
у разі, коли дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи A" (до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку).

Додаткова відпустка не надається держслужбовцю за час навчання у навчальному закладі, установі, організації незалежно від форми власності, що має право надавати освітні послуги, зокрема за кордоном, для підвищення рівня професійної компетентності з відривом від виробництва.

Отже, п. 11 Порядку № 270 визначений вичерпний перелік випадків, за які додаткова оплачувана відпустка не надається.

Тож додаткова оплачувана відпустка надається держслужбовцю за час простою та за час перебування у відпустках без збереження зарплати, наданих відповідно до ст. 26 Закону України "Про відпустки", а також ч. 3 та 4 ст. 12 Закону № 2136.