Чи правомірно відмовити працівнику в наданні невикористаних днів щорічної відпустки за попередні роки

До Східного міжрегіонального управління Держпраці за консультацією звернулась працівниця, якій роботодавець відмовив у наданні невикористаних днів щорічної відпустки за попередні роки. Наскільки це правомірно?

Відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку із введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Верховною Радою України ухвалено Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136).

Згідно з п. 2 розділу “Прикінцеві положення” Закону № 2136 главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) доповнено п. 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно з частиною другою ст. 1 Закону № 2136 на період дії воєнного стану вводяться обмеження  конституційних  прав і свобод людини і громадянина, передбачених ст. 43, 44 Конституції України.

Відповідно до частини 3 та 4 ст. 11 Закону України “Про відпустки” щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 цього Закону.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст. 12  Закону № 2136 в редакції Закону від 01.07.2022 р. № 2352-IX у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої ст. 79, частини п’ятої ст. 80 КЗпП та частини п’ятої ст. 11, частини другої ст. 12 Закону України “Про відпустки” у період дії воєнного стану не застосовуються.

Відповідно до частини 2 ст. 12  Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Зважаючи на вищевикладене, роботодавець на свій розсуд може надати працівнику в умовах воєнного стану невикористані дні щорічної відпустки за попередні роки, але це його право, а не обов’язок.