Депутати планують зміни до закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова зареєструвала проєкт постанови про прийняття за основу її законопроєкту № 12255-1 про внесення змін до статей 7 та 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX.
Зокрема, у статті 13 Закону № 2136 пропонується встановити, що під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали йому на день призупинення трудових відносин) і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (у тому числі надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви-розрахунки, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
Загалом, як вказує Г. Третьякова, законопроєктом пропонується доповнити положення Закону № 2136 на час дії воєнного стану, передбачивши таке:
- особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання документів у роботодавця на усіх підприємствах, в установах та організаціях, розташованих не лише на територіях активних бойових дій, а й на територіях можливих бойових дій через підвищені воєнні ризики;
- обов’язок сторін трудового договору постійно (в тому числі під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних;
- визначення прав та обов’язків роботодавця під час та за період призупинення дії трудового договору щодо невиплати працівникові заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат (крім сум, які належали йому на день призупинення трудових відносин) і незабезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи, передбачених законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;
- визначення максимального сукупного строку призупинення дії трудового договору, за ініціативи однієї із сторін, не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження);
- визначення права сторін призупиненого трудового договору припинити такий трудовий договір з підстав, визначених законодавством про працю;
- встановлення обов’язку роботодавця, у випадку припинення призупиненого трудового договору, щодо проведення розрахунку із працівником, а також видачі трудової книжку (у разі коли вона знаходиться на зберіганні в роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги;
- встановлення обов’язку роботодавця протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом уточнити, у разі розміщення неактуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомості про своє місцезнаходження та інформацію для здійснення зв’язку з ними;
- встановлення обов’язку працівників, які в період дії правового режиму воєнного стану були відсутні на роботі протягом 90 днів поспіль, та/або чиї робочі місця розташовані на тимчасово окупованих територіях протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом, надати роботодавцю актуальну інформацію про засоби зв’язку з ними.