Договір з нефіксованим робочим часом: роз’яснення Держпраці

Фахівці  Головного управління Держпраці у Запорізькій області нагадали ключові особливості роботи з нефіксованим робочим часом.

Трудовий договір із нефіксованим робочим часом — це спосіб організації виконання роботи, за якого працівник виконує свої трудові обов’язки періодично тільки в разі потреби на вимогу роботодавця.

При цьому максимальна тривалість роботи не може перевищувати нормальної тривалості — 40 годин на тиждень. Оплаті підлягає вся фактично виконана працівником робота, але оплата не може бути меншою ніж за 32 години роботи на місяць.

Працівники з нефіксованим робочим часом мають усі права й гарантії, передбачені трудовим законодавством, зокрема право на щорічні відпустки, на вихідні дні, на оплату праці в підвищеному розмірі за роботу в нічний час, у вихідні, у шкідливих умовах тощо (ст. 21-1 КЗпП).