Чи надається відпустка без збереження зарплати під час воєнного стану

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі – Закон № 2136) (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX) встановлено новий порядок надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати.

Відповідно до частини третьої ст. 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника незалежно від його категорії чи статусу, за його заявою та за погодженням з роботодавцем може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону України «Про відпустки», проте це не є обов’язковим для прийняття рішення роботодавцем щодо її надання.

Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати за цією підставою зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до п. 4 частини першої ст. 9 Закону України «Про відпустки».

Щодо надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, то цей вид відпустки без збереження заробітної плати не належить до відпусток без збереження заробітної плати, що надаються працівнику відповідно до ст. 25 та 26 Закону України «Про відпустки».

Статтею 12 Закону № 2136 передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.