Як оподатковуються витрати на проведення медоглядів працівників

Законодавство зобов’язує роботодавців проводити медичні огляди окремих категорій працівників. Так, згідно зі ст. 169 КЗпП і ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII (далі – Закон № 2694) роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, роботах, де є потреба в професійному доборі.

Крім того, обов’язковий медичний огляд повинні щорічно проходити всі працівники віком до 21 року незалежно від професії та виду робіт, що ними виконуються.

Товариством укладено договір із закладом охорони здоров’я, що має відповідну ліцензію, про надання послуг проведення медичного огляду працівників на замовлення Товариства.

Товариство звернулося до ДПСУ з проханням надати індивідуальну податкову консультацію та підтвердити, що медичні огляди працівників, які проводяться за кошти роботодавця згідно зі ст. 169 КЗпП і ст. 17 Закону № 2694, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором згідно з пп. 165.1.19 ПКУ.

Податківці роз’яснили, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – працівника витрати роботодавця на обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) та періодичний профілактичний огляд такого працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (далі — Закон № 1645) у разі дотримання вимог пп. 165.1.19 ПКУ  та пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (щодо ВЗ. — Прим. ред.).

В іншому випадку зазначений дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.

Від редакції. Нагадаємо, що проблема з оподаткуванням медоглядів полягає в тому, що у пп. 165.1.19 ПКУ, в якому побічно згадуються медогляди працівників, окремо згадується Закон № 1645, але як складова загальних витрат — «у т. ч., але не виключно», «в т. ч.». Однак податківці, схоже, це розцінюють як звільнення від оподаткування тільки витрат за Законом № 1645, тому й вважають решту витрат на медогляди додатковим благом.

Нагадаємо, що пп. 165.1.19 ПКУ встановлено, що не включаються до оподатковуваного доходу кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у т. ч., але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в т. ч. у частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом № 1645 та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

У ЗІР також є відповідь на схоже роз’яснення на цю тему.

Запитання: чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО, якщо юридична особа (роботодавець) відшкодовує фізособі (працівнику) оплачену нею вартість попереднього профілактичного медичного огляду до працевлаштування у роботодавця?

Відповідь коротка: виникає, при цьому сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Не виникає об’єкт оподаткування та не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (працівника) витрати роботодавця на обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний огляд такої фізичної особи, якщо перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, підпадає під дію Закону № 1645.

Як бачимо з ІПК, позиція податківців у цьому питанні незмінна. Невідомо тільки, чому вони, визначаючи вартість інших медоглядів доходом у вигляді додаткового блага, не згадують про виняток із пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, згідно з яким не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Адже вартість медоглядів включається до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.