Як правильно вивільнити працівників при скороченні штату

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), а саме статтею 40, визначено умови розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Пункт 1 статті 40  визначає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Не допускається звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) окремих категорій працівників, а саме:

• вагітних жінок;
• жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — у випадках, якщо дитина потребує домашнього догляду, визначеному у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку);
• одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю;
• батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• опікунів (піклувальників);
• прийомних батьків;
• батьків – вихователів;
• працівників молодше вісімнадцяти років (звільнення провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування);
• працівників в період тимчасової непрацездатності, а також у періодперебування праців ника у відпустці.

Важливо зазначити, що статтею 492 визначено порядок вивільнення працівників, про наступне вивільнення працівників роботодавець персонально попереджає не пізніше ніж за два місяці. Відповідно до статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. 

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. 

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності — здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Що стосується працівників із статусом державного службовця, то порядок і процедура скорочення таких працівників має певні відмінності. Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України “Про державну службу”, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

• у відповідності із вищезгаданим Кодексом і статтею 87 Закону України “Про державну службу”, держслужбовця попереджають про наступне звільнення у разі скорочення штату (чисельності, посади), реорганізації чи ліквідації держоргану у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів;
• одночасно держслужбовцю можуть пропонувати будь-яку вакантну посаду держслужби у тому самому держоргані (за наявності). У разі звільнення з державної служби з вищезгаданих підстав державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Таким чином, при проведенні процедури скорочення роботодавцю необхідно дотримуватися певної послідовності дій і діяти згідно чинного законодавства України. 

---

Джерело: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції