Які гарантії і компенсації має працівник у разі переведення на роботу до іншої місцевості під час війни

Гарантії і компенсації у разі переїзду на роботу до іншої місцевості визначено ст. 120 КЗпП.

У разі переведення, прийняття або направлення працівника на роботу до іншої місцевості працівник має право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу до іншої місцевості.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КЗпП працівникові у разі переведення на іншу роботу, якщо це пов’язано з переїздом до іншої місцевості, виплачують:

вартість проїзду працівника і членів його сім’ї;
витрати з перевезення майна;
добові за час перебування в дорозі;
одноразову допомогу на самого працівника і на кожного члена сім’ї, який переїжджає;
заробітну плату за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Окрім того, працівникові, який переїжджає у зв’язку з прийняттям (за попередньою домовленістю) на роботу до іншої місцевості, виплачують компенсації і надають гарантії, зазначені вище, крім виплати одноразової допомоги, яку може бути виплачено за погодженням сторін.

Розміри компенсації, порядок їх виплати та надання гарантій особам, а також гарантії і компенсації особам у разі їхнього переїзду до іншої місцевості у зв’язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення навчального закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору, встановлюються законодавством.

Водночас, відповідно до ст. 3 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу до іншої місцевості, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Джерело: Східне міжрегіональне управління Держпраці