Якими будуть мінімальна зарплата та прожитковий мінімум у 2025–2027 роках

Постановою від 28.06.2024 р. № 751 «Про схвалення Бюджетної декларації на 2025 — 2027 роки» уряд оприлюднив текст бюджетної декларації на 2025–2027 роки.

Наведемо основні показники, зазначені в документі.

Мінімальна зарплата

У 2025–2027 роках розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8000 гривень, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 році.

Оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюватиметься на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, також залишається на рівні 2024 року.

Оплата праці державних службовців здійснюватиметься на основі класифікації посад згідно з умовами оплати праці, що діяли у 2024 році.

Прожитковий мінімум

Як зазначається в декларації, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.

Прогнозні розміри прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2025–2027 роки планується на рівні 2024 року.

У 2025–2027 роках прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:

дітей віком до шести років – 2563 грн;
дітей віком від шести до 18 років – 3196 грн;
працездатних осіб – 3028 грн;
осіб, які втратили працездатність, – 2361 грн.

Податкова політика

Пріоритетом податкової політики на 2025-2027 роки є забезпечення стабільних податкових надходжень, необхідних для фінансування першочергових витрат, впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики.

Для збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності буде продовжено утримання від запровадження будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.

При цьому зауважено, що протягом 2025-2027 років буде впроваджено заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, а саме:

проведення регулярного незалежного опитування щодо оцінки діяльності ДПС, розроблення та впровадження заходів щодо врегулювання проблем у діяльності ДПС і підвищення рівня довіри громадськості до ДПС за результатами таких опитувань;
здійснення ІТ-консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих ресурсів незалежним адміністратором (ІТ-установою);
забезпечення конфіденційності та захисту даних у системах ДПС (зокрема, інформації, одержаної від платників податків та податкових агентів);
удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок шляхом впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит) із застосуванням відповідного програмного забезпечення;
перегляд режимів інвестиційного стимулювання з метою скасування пільг з податку на прибуток підприємств, визначення нового підходу, що базується на витратах, шляхом запровадження норм щодо повного вирахування витрат (миттєвої амортизації);
забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок податку на додану вартість у відповідність з вимогами директив ЄС;
приведення положень національного законодавства у відповідність з вимогами законодавства ЄС в частині протидії ухиленню від сплати податків та корпоративного податку;
удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування;
підвищення кваліфікації працівників компетентних органів щодо застосування нових правил (інструментів) міжнародного оподаткування;
впровадження завдань з виконання Програми ОЕСР для України в частині оподаткування, зокрема приєднання до визначених у ній Рекомендацій Ради ОЕСР;
запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;
забезпечення функціонування автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;
надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування в частині адміністрування місцевих податків і зборів;
запровадження єдиного підходу до застосування податкових стимулів.

Також одним із пріоритетів податкової політики в короткостроковій перспективі стане розширення поточної бази оподаткування, зокрема шляхом змін в оподаткуванні військовим збором, в тому числі перегляд розміру збору, кола його платників, бази та об’єктів оподаткування.

Телеграм-канал народного депутата Ярослава ЖЕЛЕЗНЯКА