Наслідки неукладення ФОПом трудових договорів у сфері розваг та відпочинку

Держпраці було проведено перевірку фізособи-підприємця, який з 2009 р. має основний вид діяльності за КВЕД 93.21 «Функціонування атракціонів і тематичних парків». У суді (постанова ВС від 17.09.2021 р. у справі №160/5790/19) такий підприємець надав як доказ відносин з працівниками договори ЦПХ, укладені з особами, які працювали за такими професіями, як касир, адміністратор, прибиральниця, гардеробник, офіціант, бармен, шеф-кухар та кухар, менеджер зі свят.

Працівники під час перевірки надали пояснення, з яких стало зрозуміло, що вказані особи працювали відповідно до договорів про надання послуг, за якими вони зобов`язувалися виконувати різноманітні роботи на замовлення ФОПа на території дитячого розважального комплексу. Ця ситуація стала основною причиною незгоди ВС з позиціями попередніх інстанцій, які стали на бік ФОПа та скасували постанови про застосування штрафів.

ВС нагадав, що:

• Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
   
• Держпраці уповноважена на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких має складати акти та, за наявності порушень, приписи про їх усунення. А також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.
   
• Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу.
   
• Договори ЦПХ застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і в разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Залучення кваліфікованого персоналу для роботи з дітьми

У коментованій справі ВС вважає, що ФОП мав врахувати специфіку діяльності у сфері надання розважальних послуг. Відповідно до КВЕД-2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457, КВЕД 93.21 «Функціонування атракціонів і тематичних парків» включає діяльність розважальних і тематичних парків, зокрема, з організації відпочинку та розваг (діяльність парків, атракціонів, ігри, шоу, діяльність, пов`язану з організацією ярмарків і майданчиків для пікніків).

Тобто, на думку ВС, вказаний вид діяльності може бути пов`язаний із підвищеною небезпекою для відвідувачів, зокрема дітей, а тому вимоги щодо залучення кваліфікованого персоналу, дотримання правил техніки безпеки та охорони праці є особливо суворими.

Стосовно суворого підходу до безпеки дітей висловився ВС у постанові від 24.10.2019 р. у справі № 815/1729/16, в якій спір стосувався дотримання госпсуб’єктом вимог щодо продукції, яку введено в обіг та яка може становити ризики для споживачів (користувачів), а саме введення в обіг дитячого одягу. У вказаній справі судами було встановлено, що виготовлений госпсуб`єктом дитячий одяг може бути джерелом негативної дії комплексу хімічних речовин, різних за класом небезпечності та впливом на організм дитини, тобто він становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції.

На підставі зазначеного ВС у справі № 815/1729/16 дійшов висновку, що оскаржувані рішення контролюючого органу щодо виведення з обігу виробів, які є небезпечними для дітей, та застосування до госпсуб`єкта за введення в обіг небезпечної нехарчової продукції штрафних санкцій спрямовано на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, які полягають у створенні безпечних умов для фізичного розвитку дітей, захисту їх здоров’я від негативного впливу небезпечної нехарчової продукції, та вимогами захисту економічних інтересів окремої особи.

Кваліфікаційні вимоги до персоналу у сфері розважальних послуг

За таких обставин ВС направив справу на новий розгляд з вимогами розглянути можливість здійснення діяльності по роботі з дітьми не за договорами ЦПХ, а виключно в рамках трудових відносин. До речі, Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності Кабмін ухвалив 3 березня 2020 р., де передбачив спрощені вимоги для відкриття та функціонування приватних дитячих садків.

Загалом усі особи, залучені до провадження освітньої діяльності, діють за відповідними трудовими договорами (угодами). Також згідно зі змінами дитячі садочки матимуть можливість залучати до роботи не лише педагогічних працівників, а й інших фізичних осіб, послуг яких потребуватиме заклад під час освітнього процесу. Такі особи мають відповідати вимогам до педагогічних працівників, визначеним законами «Про освіту» та «Про дошкільну освіту»: мати високі моральні якості, вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечувати результативність та якість роботи, мати фізичний і психічний стан, який дозволяє виконувати професійні обов'язки.

Утім, що стосується провадження діяльності у сфері розважальних послуг, у т. ч. під час організації такої роботи з дітьми, законодавством не передбачено кваліфікаційних вимог щодо таких осіб. Відсутня регламентація надання такого виду послуг, що могла б вказувати на обов’язковість укладення саме трудових договорів з працівниками, які надають послуги у сфері розваг.

Поради працівникам, які укладають договори ЦПХ у разі роботи з дітьми

Часто у правилах поведінки в місцях для розваг дітей на території торговельних центрів чи інших закладах зазначається, що батьки несуть повну відповідальність за поведінку своїх дітей. А в разі травмування адміністрація закладу жодної відповідальності не несе. Однак питання відповідальності залежить як від роботи персоналу, так і від причин отримання дитиною травми.

Згідно зі ст. 1178 ЦКУ шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Тож батьки несуть відповідальність за поведінку своїх дітей. Цього ніхто не заперечує.

Проте в ситуації, коли травмування дитини сталось внаслідок недбалості персоналу на території закладу (у коментованій справі — дитячий розважальний комплекс на території торговельного центру), залежно від ситуації можливе настання кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 137 ККУ «Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей» відповідальність настає у вигляді штрафу в розмірі від 1700 до 68 000 гривень чи в обмеженні або позбавленні волі строком на три роки.