НБУ підняв облікову ставку до 16 %

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 16 % з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків. Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5 % на горизонті політики.

Інфляційний тиск залишається підвищеним, передусім через наслідки російської агресії та війни на Близькому Сході

У серпні 2026 року споживча інфляція пришвидшилася до 8,1 % р/р, дещо перевищивши траєкторію липневого прогнозу НБУ (Інфляційний звіт, липень 2026 року). Така цінова динаміка зумовлювалася насамперед відчутнішим, ніж очікувалося, подорожчанням пального на тлі ескалації війни на Близькому Сході. Крім того, вищими темпами зростали окремі адміністративні тарифи, що значною мірою зумовлювалося наслідками російських атак на критичну інфраструктуру.

Базова інфляція упродовж останніх місяців залишалася на високому рівні. Фундаментальний ціновий тиск підживлює подальше зростання виробничих витрат бізнесу, зокрема на електроенергію, логістику та оплату праці. Інфляційні очікування економічних агентів також були підвищеними.

Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема, середні зарплати в липні та, за оцінками НБУ, в серпні й надалі зростали високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.
 

Очікується, що інфляція почне сповільнюватися у 2027 році, у тому числі завдяки поточним заходам НБУ з посилення монетарної політики

Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ. Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак росії на об’єкти логістики, виробництва та енергетичної інфраструктури. Крім того, на ціни впливатиме дорожче, ніж очікувалося раніше, пальне.

Вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним, зокрема враховуючи події на Близькому Сході. З огляду на це все більше центральних банків підвищують свої ключові ставки.

Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем.

Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році завдяки, у тому числі, заходам НБУ з посилення монетарної політики.
 

Зовнішня допомога залишається критично важливою для підтримання макрофінансової стабільності

НБУ бере до уваги заяви уряду щодо посилення ризиків для стійкості публічних фінансів. На тлі менших, ніж очікувалося, обсягів офіційного фінансування в липні-серпні, фіскальна політика була стриманішою, а міжнародні резерви знизилися.

Водночас вагома частина міжнародної допомоги прив’язана до темпів реалізації реформ. Йдеться передусім про ухвалення парламентом низки законопроєктів, відповідно до взятих Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їхньої імплементації в наступні місяці обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.

Відновлення ритмічності та достатності міжнародної допомоги є критично важливим для стійкості державних фінансів і забезпечення цінової стабільності.
 

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході

Війна триває. Активізація цілеспрямованих атак росії на виробничі та інфраструктурні об’єкти посилює середньострокові інфляційні ризики.

Актуальними є й інші ризики, пов’язані з перебігом війни, зокрема:

Водночас погіршення безпекової ситуації може зумовити охолодження споживчого попиту та ринку праці, що навпаки матиме дезінфляційний ефект.

З часу липневого макропрогнозу також зросли ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході, насамперед з вищими цінами на нафту. Дорогі енергоресурси обмежують економічне зростання в Україні та одночасно живлять російську агресію.

Водночас зберігається потенціал для сприятливішого розвитку подій, пов'язаних з посиленням військової і фінансової підтримки міжнародних партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
 

Для підтримання привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5 % на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку на 0,5 в. п. до 16 %

Липневе підвищення облікової ставки підтримало привабливість гривневих активів. У відповідь на посилення процентної політики НБУ частина банків, здебільшого невеликих, вже почала підвищувати ставки. У результаті попит як на гривневі депозити, так і на ОВДП зберігався, що обмежувало тиск на валютному ринку та стримувало зростання цін.

Додаткове підвищення облікової ставки підтримає ці позитивні тенденції, що важливо в умовах стійкого фундаментального цінового тиску та зростання середньострокових проінфляційних ризиків. Посилення монетарної політики дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5 %.

За оцінками НБУ, такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування. НБУ фіксує найдовший період кредитної експансії. Щоб додатково підтримати бізнес в умовах посилення обстрілів, НБУ ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування. Робота над наступними заходами триває.
 

НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків

У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, будуть оприлюднені 28 вересня 2026 року.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 29 жовтня 2026 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.