Особливості перебування на обліку у статусі безробітного

В умовах сьогодення питання безробіття та державної підтримки осіб, які опинилися в цій складній ситуації, залишається однією з ключових тем. У цій статті роз’яснюємо, хто може отримати статус зареєстрованого безробітного та як це визначається відповідно до закону. Розглянемо подробиці щодо умов, перебування на обліку та особливостей права на допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу та інших факторів.
 

Зареєстрований безробітний – особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

• особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
• особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”;
• особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників;
• одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.

Строки перебування на обліку у статусі зареєстрованого безробітного не встановлені, натомість в законодавстві визначені терміни виплати допомоги по безробіттю.

Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю – це питання, яке стосується багатьох громадян. Давайте розглянемо, як саме визначається право на цю допомогу та що впливає на терміни її виплати.

Право на отримання допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу осіб, визнаних безробітними, чий стаж протягом останніх 12 місяців склав не менше 7 місяців згідно з даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі перерви у страховому стажі з поважних причин особа зберігає право на допомогу по безробіттю, якщо протягом місяця після закінчення перерви вона зареєструвалась в установленому порядку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, яка відповідає за зайнятість населення та трудову міграцію, як безробітна.

Ці умови та терміни виплати допомоги по безробіттю зафіксовані відповідно до діючого законодавства, зокрема у Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та інших відповідних нормативно-правових актах.

Поважними причинами є:

• навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, клінічній ординатурі, асистентурі-стажуванні, аспірантурі, докторантурі з денною або дуальною формою здобуття освіти;
• строкова військова служба;
• здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;
• періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску;
• позбавлення особистої свободи особи, стосовно якої згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
• інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 та в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, тривалість виплати допомоги по безробіттю визначається залежно від страхового стажу:

• до 3 років – 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років – 210 календарних днів;
• від 6 до 12 років – 240 календарних днів;
• від 12 до 18 років – 270 календарних днів;
• від 18 до 24 років – 300 календарних днів;
• від 24 до 30 років – 330 календарних днів;
• понад 30 років – 360 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за два роки до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою – четвертою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.
 

• закінчення строку виплати по безробіттю;
• припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України “Про зайнятість населення”;
• з 31 календарного дня від дня перетину зареєстрованим безробітним державного кордону України у разі безперервного перебування ним за кордоном понад 30 календарних днів.

Джерело: Безоплатна правова допомога