Особливості виплат доходів нерезидентів з джерелом походження з України

Державною податковою службою України посилено контроль за міжнародними схемами мінімізації податків.

Сьогодні виплата доходів нерезидентів з джерелом походження з України може використовуватись для виведення коштів за кордон.

Так, за період з 01.01.2017 по 30.09.2024 спрямовано за кордон 1,5 трлн грн, у тому числі за підсумками першого півріччя 2024 року – 81 млрд грн доходу, що на 7 % більше аналогічного періоду 2023 року. Загалом сплачено податку у розмірі 41 млрд грн, з яких сплачено у півріччі 2024 року – 2,7 млрд гривень.

Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Королівстві Нідерланди (26 %), Республіці Кіпр (20 %), Великій Британії (10 %), Австрійській Республіці (9 %) та інших країнах – це насамперед виплати у вигляді дивідендів, процентів, роялті, операцій з цінними паперами тощо.

Водночас, на сьогодні пом’якшені обмеження щодо валютних операцій відповідно до постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (зі змінами).

Одним із інструментів для збору доказів щодо встановлення порушень при здійсненні виплат на користь нерезидентів є обмін податковою інформацію з компетентними органами іноземних держав.

Результатом налагодження ефективної комунікації з іноземними компетентними органами є повнота, якість та швидкість надання ними запитуваної інформації, що у свою чергу дозволяє оперативно здійснювати відпрацювання ризиків ухилення від оподаткування.

Слід зауважити, що з листопада 2022 року у Податковому кодексі України (далі – Кодекс) зняті обмеження щодо проведення перевірок з питань виплат доходів нерезидентів.

Так, за період 2022 року – 9 місяців 2024 року контролюючими органами проведено 757 перевірок, за результатами яких донараховано 11,1 млрд грн, та триває понад 70 податкових перевірок.

Основними ризиками є:

• виплата доходів на користь небеніфіціарного власника доходу, що свідчить про реєстрацію компаній в низькоподаткових юрисдикціях, з метою «транзиту» коштів до кінцевих вигодонабувачів, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях (встановлено у 85 % перевірок);
• неправомірне використання пільгової ставки оподаткування, у зв’язку з доведенням контролюючими органами про здійснення нерезидентами діяльності на території України, через постійне представництво (встановлено у 11% перевірок);
• порушення вимог конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (встановлено у 4 % перевірок).
• Нагадуємо, що з 1 липня 2024 року змінено терміни зберігання документів та визначення контролюючим органом грошових зобов’язань (ст. 102 Кодексу) з 1095 до 2555 днів (або з 3 до 7 років).

До уваги платників податків: відповідно до підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Отже, добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів звільнить бізнес від сплати штрафних санкцій та пені, які нараховуються за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів.