Оцінювання військовослужбовців та представників інших відомств

Новий підхід дозволяє оцінювати не лише факт втрати працездатності, а й реальні потреби людини для її подальшої медичної, соціальної та професійної реабілітації.

Кого стосується оцінювання

Процедура оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться в тому числі для:

• військовослужбовців;
• поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Національної поліції України (НПУ);
• прикордонників Державної прикордонної служби України;
• рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
• співробітників Служби безпеки України та інших відомств.

Ця категорія осіб має право на проходження оцінювання, зокрема для визначення інвалідності та встановлення ступеня втрати професійної працездатності.

Як відбувається направлення на оцінювання

Направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи здійснюється у випадках, коли необхідно визначити або переглянути групу інвалідності, її причину, строк дії, а також ступінь втрати професійної працездатності.

Хто може направити людину на оцінювання

Електронне направлення формує:

• Голова військово-лікарської комісії (ВЛК), медичної (військово-лікарської)  чи лікарсько-експертної комісії за результатами проходження експертизи;
• Лікуючий лікар закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності або військово-медичного закладу охорони здоров’я, якщо у пацієнта спостерігаються стійкі порушення здоров'я, які відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

У яких випадках направляють на оцінювання

Оцінювання проводиться, якщо:

• Особа отримала травму, поранення, контузію чи інше ушкодження, що потребує оцінки впливу на її функціонування.
• Настав строк повторного оцінювання, визначений попереднім рішенням медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або експертної команди.
• Людина має стійке чи необоротного характеру захворювання, що триває понад 12 місяців або прогнозується як тривале чи прогресуюче.
• Непрацездатність триває безперервно понад 120 днів, або понад 150 днів у разі переривчастої непрацездатності.
• Є необхідність у складанні або оновленні індивідуальної програми реабілітації.

Як проводиться оцінювання

Оцінювання проводять експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, які складаються з мінімум трьох лікарів-практиків відповідної спеціалізації. Лікарі аналізують медичні документи, результати обстежень та функціональний стан людини, після чого ухвалюють рішення щодо встановлення інвалідності, визначення ступеню втрати або іншого відповідно до мети направлення. 

Підстави для встановлення інвалідності

Інвалідність встановлюється експертною командою на підставі аналізу медичних документів та оцінювання функціонального стану людини. Причина інвалідності фіксується відповідно до наданих пацієнтом документів.

Під час оцінювання залежно від документів, що надані встановлюється одна з причин інвалідності: 

1. Загальне захворювання – стани, що значно обмежують повсякденне функціонування людини.

2. Інвалідність з дитинства – вроджені або набуті у дитячому віці захворювання, що спричинили стійке порушення здоров’я.

3. Нещасний випадок на виробництві – трудове каліцтво або інше ушкодження здоров’я, отримане під час виконання професійних обов’язків.

4. Професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок впливу шкідливих факторів на робочому місці.

5. Поранення, травми, контузії, каліцтва або захворювання, отримані внаслідок:

• захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби;
• участь в антитерористичній операції або заходів проти військової агресії російської федерації проти України;
• виконання робіт, пов’язаних з розмінуванням боєприпасів;
• участі у бойових діях та перебуванням на території інших держав;
• виконання службових обов’язків, ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
• виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
• добровільного забезпечення проведення антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України;
• виконання службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції;
• проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях.

6. Захворювання, пов’язані з впливом радіації:

• внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
• отримані під час ліквідації наслідків аварії.

7. Поранення чи інші ушкодження здоров’я, спричинені вибухонебезпечними предметами.

8. Захворювання або ушкодження здоров’я, пов’язані з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

У разі коли документом, що підтверджує причину інвалідності, є рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії про встановлення причинно-наслідкового зв’язку, під час фіксації експертною командою причини інвалідності також зазначається формулювання з такого рішення (постанови).

Що потрібно для проходження оцінювання

Для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи необхідно підготувати пакет документів, що підтверджують стан здоров’я та обґрунтовують потребу в оцінюванні.

Основні документи:

• Документи, що підтверджують  особу - паспорт, довідка про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), військо-облікові документи (за наявності);
• Медична документація – витяги з історії хвороби, результати обстежень, медичні висновки, що підтверджують наявність порушень функціонування;
• Документи, на підставі яких встановлюється причина інвалідності, наприклад - рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії про встановлення причинно-наслідкового зв’язку між станом здоров’я та проходженням військової служби.

Надані документи лікарем, який направляє на оцінювання, будуть додані до електронного направлення на  оцінювання.

Усі документи подаються в електронному вигляді через електронну систему щодо оцінювання повсякденного функціонування особи або в паперовій формі у разі відсутності технічної можливості.

Проведення оцінювання (встановлення інвалідності) може проводитися і без надання “причинних” документів, але при цьому причина інвалідності встановлюється “загальне захворювання”.

Встановлення ступеня втрати професійної працездатності без надання документів, де вказана причина втрати працездатності, не проводиться.

Особливості оцінювання

1. Встановлення безстрокової інвалідності

Військовослужбовцям та іншим представникам силових відомств, які отримали важкі ушкодження, пов'язані із захистом Батьківщини, інвалідність встановлюється без зазначення строку повторного оцінювання (безстроково) та на ступінь вище.

Це стосується осіб, у яких внаслідок поранень, контузій, травм або захворювань виникла:

• необоротна втрата кінцівок (ампутація) або їх частин;
• необоротна втрата іншого органу або його функцій;
• повна стійка втрата функціональних можливостей організму, що спричинила інвалідність.

2. Порядок перегляду групи інвалідності

Якщо людина отримала інвалідність, але її стан з часом змінився, вона може ініціювати перегляд групи інвалідності.

Переоцінювання не проводиться автоматично, а лише за ініціативою самої людини або в судовому порядку.

3. Особливий порядок оцінювання для співробітників СБУ та розвідувальних органів

Діючі або колишні військовослужбовці Служби безпеки України (СБУ) та розвідувальних органів проходять оцінювання в окремому порядку.

Як це працює

• Оцінювання для них здійснює Центр оцінювання функціонального стану особи.
• Документами, на підставі яких встановлюються причини інвалідності або ступінь втрати професійної працездатності, є:
• постанови військово-лікарських комісій СБУ;
• свідоцтва про хворобу або довідки ВЛК закладів охорони здоров'я СБУ;
• витяги з протоколів засідань ВЛК СБУ.

Як визначається ступінь втрати професійної працездатності

Ступінь втрати професійної працездатності встановлюється виключно за наявності документів, що підтверджують причинно-наслідковий зв’язок між отриманими пораненнями, травмами, контузіями, захворюваннями або іншими ушкодженнями здоров’я та виконанням службових обов’язків.

Основні принципи визначення ступеня втрати працездатності

1. Наявність підтверджувальних документів: рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії.
2. Сума відсотків втрати працездатності залежить від кількості діагнозів або станів:

• якщо в документах зазначено декілька діагнозів або станів, відсотки втрати працездатності сумуються;
• якщо діагнози спричинені різними причинами, відсотки визначаються окремо для кожної причини.

1. Обмеження для випадків без встановлення інвалідності

• до 25% – максимальний відсоток втрати працездатності для одного діагнозу чи стану;
• до 40% – якщо є декілька діагнозів чи станів, що сумуються;
• якщо загальна сума втрати працездатності досягає 40% і більше, розглядається питання встановлення групи інвалідності.

Цей підхід забезпечує об’єктивне визначення ступеня втрати працездатності та встановлення справедливого рівня соціального захисту для військовослужбовців та представників силових відомств.

Як встановлюється група інвалідності

Група інвалідності визначається залежно від ступеня втрати професійної працездатності.

• I група – 85–100% втрати працездатності.
• II група – 66–84% втрати працездатності.
• III група – 40–65% втрати працездатності.

Якщо у людини є кілька причин, що вплинули на втрату працездатності, то визначальним є той стан, який став ключовим для встановлення групи інвалідності. Рішення щодо встановлення групи інвалідності приймається експертною командою на основі всебічного аналізу медичних документів і результатів оцінювання функціонального стану людини.