Під час війни роботодавець може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці

Законодавство дозволяє роботодавцеві розірвати трудовий договір у випадках:

• змін в організації виробництва й праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
• виявленої невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації чи стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи, а так само в разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або його скасування, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
• прогулу (зокрема, відсутності на роботі більш ніж 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин;
• нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності;
• поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
• появи на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
• вчинення за місцем роботи викрадення (зокрема, дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
• призову або мобілізації власника-фізичної особи під час особливого періоду;
• встановлення невідповідності працівника обійманій посаді, на яку він прийнятий, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

У період дії воєнного стану роботодавець може з власної ініціативи звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці (крім відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у відповідному документі, або першим робочим днем після закінчення відпустки. 

Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці