Правила розрахунку відпускного стажу: головні зміни та типові помилки роботодавців

Держпраці нагадує, що через зміни в законодавстві (зокрема Закон № 2136 та Закон № 3494) кадровим службам необхідно уважно перевірити підходи до обчислення стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.

 

Що зараховується до стажу

• Фактична робота (включаючи неповний робочий день, дистанційку та надомну працю).
• Періоди зі збереженням місця та зарплати: щорічні відпустки, оплачуваний вимушений прогул, оплачуваний простій (не менше 2/3 ставки або середній заробіток).
• Тимчасова непрацездатність (підтверджена е-лікарняним).
• Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
• Обов’язкові відпустки «за свій рахунок» за ст. 25 Закону про відпустки (для осіб з інвалідністю, пенсіонерів, сумісників на час відпустки за основним місцем тощо).
• Періоди позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України зі збереженням посади.
• Навчання та інші визначені законом періоди.
   

Що не зараховується до стажу

• Військова служба за мобілізацією — починаючи з 19.07.2022 р. (період до 18.07.2022р. включно зараховується, оскільки тоді зберігався середній заробіток).
• Відпустки без збереження зарплати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки), у тому числі «воєнні» відпустки за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, надані після 24 грудня 2023 року.
• Спеціальна відпустка за свій рахунок для ВПО та осіб за кордоном (до 90 днів за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136).
• Призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону № 2136).
• Відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років.
   

Три найпоширеніші помилки кадровиків

• Нарахування відпустки мобілізованим за весь період служби — служба після 19.07.2022 р. стажу не дає.
• Зарахування «воєнних» неоплачуваних відпусток за згодою сторін після 24.12.2023 р. — дні за ст. 26 Закону про відпустки слід віднімати від тривалості робочого року.
• Зарахування періоду призупинення трудового договору — оскільки зарплата не виплачується, відпускні дні не накопичуються.
   

Рекомендації для кадровиків

• Проведіть аудит особових карток (форма № П-2) працівників із тривалими періодами відсутності.
• Застосовуйте пропорційний розрахунок для робочих років, де були виключені періоди.
• Чітко зазначайте правову підставу в наказах (ст. 25 чи ст. 26 Закону про відпустки), адже від цього залежить право на дні щорічного відпочинку.