Психіатричні огляди працівників: що змінилось і як тепер діяти роботодавцю

Психіатричні огляди працівників в Україні давно були обов’язковими для певних професій, але роками ця сфера залишалася «сірою зоною»: різні підходи, сумнівні довідки, формальність замість реального медичного контролю, плутанина між психіатричним та наркологічним оглядом.

Щоб привести правила до єдиного стандарту, МОЗ наказом від 18.04.2022 р. № 651 затвердив новий Порядок проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин.

Згодом документ неодноразово оновлювався (зокрема, у 2024 та 2024–2025 роках), і зараз він фактично є головним нормативним актом, що регулює психіатричні огляди працівників у небезпечних сферах.
 

Головна ідея Порядку проста: є види робіт, де психічний стан працівника має критичне значення для безпеки:

• самої особи;
• колег;
• пасажирів;
• клієнтів;
• громадян;
• майна та інфраструктури.

Тому психіатричний огляд — це не «папірець для кадрів», а механізм профілактики ризиків, особливо у професіях, де одна помилка може коштувати життя.
 

Наказ № 651 чітко поділяє їх на три типи:

• попередній огляд — проводиться перед прийняттям на роботу / службу або перед допуском до робіт із підвищеною небезпекою. Фактично він визначає, чи можна взагалі допустити людину до цієї професії.
• періодичний огляд — проводиться регулярно під час роботи, у строки, які визначені в окремому Переліку МОЗ (наказ від 26.01.2024 р. № 139). Це профілактика: чи зберігає працівник придатність протягом трудової діяльності.
• позачерговий огляд — проводиться за вимогою роботодавця, якщо є підстави вважати, що в працівника виник психічний розлад у період між плановими оглядами.

Позачерговий огляд можливий лише за наявності згоди працівника. Тобто роботодавець не може примусово відправити людину на огляд без її згоди — це важлива гарантія прав працівника.
 

Не всі працівники. Лише ті, хто працює у сферах, де є особливі вимоги до психічного здоров’я.

Перелік категорій затверджений окремим наказом МОЗ № 139 (2024 рік). Саме він визначає, які професії та види робіт підлягають періодичному психіатричному контролю.

Для роботодавця це означає:  не можна діяти «на власний розсуд» — потрібно звірятися з офіційним переліком.
 

Це одна з ключових змін, яка зробила систему більш контрольованою.

Огляд проводиться лише у тих медичних закладах, які:

• мають ліцензію на медичну практику за спеціальністю “психіатрія”;
• є користувачами електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ);
• уклали договір із НСЗУ за відповідними пакетами психіатричної допомоги (або це можуть бути відомчі заклади МО, МВС, СБУ тощо, які мають ліцензію).

Це означає, що випадкові приватні структури «без реєстрації» не можуть законно видавати довідки.
 

Огляд проводить лікар-психіатр, який:

• працює у відповідному закладі;
• зареєстрований в ЕСОЗ;
• пройшов тематичне навчання за програмою згідно з вимогами законодавства.

Також інформація про таке навчання має бути відкритою — на сайті або у доступному місці закладу.

Це ще один механізм боротьби з фіктивними довідками.
 

Багато роботодавців досі думають, що психіатричний огляд — це просто бесіда з лікарем. Насправді, Наказ № 651 визначає комплексний обсяг огляду, який передбачає:

1. Психіатричний огляд — проводиться відповідно до статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу».

2. Аналіз крові — визначення карбогідрат-дефіцитного трансферину (CDT) методом капілярного електрофорезу. Це маркер, який використовується для оцінки хронічного вживання алкоголю.

На період воєнного стану та 6 місяців після нього допускається заміна CDT на аналіз гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), якщо немає технічної можливості.

3. Аналіз сечі на наркотичні речовини — тестування має включати виявлення: опіоїдів, канабіоїдів, седативних/снодійних, кокаїну, галюциногенів, психостимуляторів.

 Тобто огляд передбачає реальну перевірку на вживання психоактивних речовин, а не лише опитування. Забір крові та сечі проводиться безпосередньо в тому закладі, де проходить огляд. Це принципово важливо: заклад має забезпечити контроль процесу і достовірність біоматеріалу.
 

Лікар-психіатр під час огляду має право і обов’язок переглянути: відомості в ЕСОЗ, медичну документацію, інформацію про попередні звернення за психіатричною допомогою.

Це ще один інструмент проти «куплених довідок».
 

Працівник подає документи, що посвідчують особу.

Перед початком огляду лікар проводить ідентифікацію людини.

Це виключає можливість проходження огляду «за когось іншого».
 

Попередній, періодичний і позачерговий огляд для працівників із Переліку № 139 проводиться за кошт роботодавця. Тобто якщо працівник підлягає обов’язковому психіатричному огляду, витрати — це прямий обов’язок підприємства.
 

Порядок встановлює чітку документацію:

• протокол (форма № 100-1/о) — його оформлює лікар після огляду;
• довідка (форма № 100-2/о) — саме її отримує працівник;
• журнал (форма № 100-3/о) — усі довідки реєструються в журналі. Це означає, що довідка повинна мати підтвердження в обліковій системі, а не бути «листочком без слідів».

Довідка за формою № 100-2/о має строк дії 1 рік з дати проведення огляду. Це важливо для кадровиків і служб охорони праці: якщо довідка прострочена — працівник формально втрачає підтвердження придатності.
 

На вимогу працівника протягом строку дії довідки йому може бути видано дублікат з відповідною відміткою. Це дозволяє уникнути повторного проходження всього огляду через втрату документа.

Якщо працівник не згоден із результатом огляду

Порядок передбачає механізм захисту:

• працівник може пройти додаткове обстеження амбулаторно або стаціонарно;
• остаточне рішення приймає комісія лікарів-психіатрів.

Також результати огляду можуть бути оскаржені у судовому порядку.
 

Наказ № 651 не просто оновив формальності — він повністю «перезібрав» систему.

Основні зміни:

• старий наказ МОЗ № 12 (2002 року) визнано таким, що втратив чинність;
• введено єдині форми документації 100-1/о, 100-2/о, 100-3/о;
• огляд тепер прив’язаний до ЕСОЗ;
• чітко визначено обов’язкові лабораторні дослідження;
• закріплено строк дії довідки — 1 рік;
• уточнено перелік закладів, які мають право проводити огляди;
• закріплено правило: витрати на обов’язкові огляди несе роботодавець.
   

На практиці роботодавцю варто діяти системно:

• визначити, чи є посада працівника у Переліку категорій МОЗ № 139;
• укласти договір із закладом, який має право проводити такі огляди;
• направляти працівників на попередні та періодичні огляди вчасно;
• вести контроль строків дії довідок (1 рік);
• забезпечити фінансування оглядів;
• у разі ризикових ситуацій — ініціювати позачерговий огляд (але з письмовою згодою працівника).

Типові помилки роботодавців (і чим вони небезпечні)

Найчастіші проблеми:

• прийняття працівника без попереднього огляду;
• допуск до небезпечної роботи з простроченою довідкою;
• використання довідок від закладів, які не мають права їх видавати;
• спроба змусити працівника пройти позачерговий огляд без згоди;
• перекладання витрат на працівника.

У разі нещасного випадку або аварії ці порушення можуть стати підставою для:

• штрафів;
• приписів Держпраці;
• кримінальної відповідальності посадових осіб (якщо наслідки тяжкі);
• визнання роботодавця винним у неналежній організації охорони праці.

Висновок

Наказ МОЗ № 651 створив сучасну систему психіатричних оглядів, де головний акцент зроблено не на «довідці для галочки», а на реальному контролі психічного стану та вживання психоактивних речовин у професіях підвищеної небезпеки.

Для роботодавців це означає одне: психіатричні огляди — це тепер чітко регламентований обов’язок, а не формальність.

Правильна організація оглядів — це не лише про законність, а й про безпеку колективу, репутацію підприємства і мінімізацію ризиків.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради