Реформа пільгового проїзду: що може змінитися для пенсіонерів та ветеранів
Міністерство розвитку громад та територій України повідомляє, що реформа пільгових перевезень — питання, яке давно потребує впорядкування. Йдеться про те, що на практиці багато пільг існують лише формально: вони прописані в законі, але не підкріплені чітким фінансуванням і механізмом реалізації. Законопроєкт № 5651-2 має на меті врегулювати цю ситуацію — запровадити прозорі правила, єдиний облік та зрозумілу систему оплати.
У міністерстві також відповіли на найпоширеніші запитання, які виникають під час обговорення цієї ініціативи.
У міністерстві пояснюють, що реформа передбачає перехід від використання посвідчень до більш зручної системи — фінансового механізму на основі банківських карток.
Зараз пільговикам часто доводиться пред’являти посвідчення водіям і пояснювати своє право на безоплатний проїзд. Після ухвалення законопроєкту для цього буде достатньо картки, на яку нараховуватимуться кошти для оплати проїзду. Картку потрібно буде просто прикласти до валідатора, як це роблять інші пасажири.
Це дозволить автоматично фіксувати поїздки та забезпечити оплату перевізникам без зайвих пояснень і суперечок.
Як повідомляється, законопроєкт не скасовує і не скорочує жодної пільги. Він запроваджує механізм їх реальної реалізації – щоб пільга працювала не на папері, а в транспорті.
3. Хто і за рахунок чого фінансуватиме пільговий проїзд?
Законопроєкт передбачає збалансовану модель, напрацьовану спільно з Асоціацією міст України.
Пільги ветеранів війни – фінансуються з державного бюджету (обсяг визначатиме Уряд спільно з Мінветеранів).
Інші категорії – фінансуються громадами в межах їх фінансової спроможності.
Окремі пільги – за рахунок відповідних державних органів.
У Мінрозвитку розповіли, що для реалізації реформи потрібен запуску Єдиної автоматизованої системи обліку оплати проїзду (ЄАСООП). Орієнтовно йдеться щонайменше про 60 млн грн за розробки та запуску відповідної системи протягом двох років.
З урахуванням розширеного функціоналу ЄАСООП (облік пільг, компенсацій, контроль, обмін із державними реєстрами) потреба може бути вищою, але ці витрати одноразові, створюють інфраструктуру прозорості, дозволяють уникнути системних втрат у майбутньому.
Заявляється, що законопроєкт усуває головну причину затримок – відсутність обліку. Кожна пільгова поїздка фіксується в системі. Періодичність перерахування коштів визначається Кабінетом Міністрів. Компенсація базується на фактичних даних, а не «середніх нормах». Це принципово інша модель, ніж нинішня.
У Мінрозвитку заявили, що ні. Законопроєкт розроблявся з врахуванням позиції Асоціації міст України, органів місцевого самоврядування та перевізниками. Громади самі визначають обсяг гарантій для пільговиків (крім ветеранів), платять лише за реально здійснені поїздки та отримують інструменти планування маршрутів і витрат.
Для людини реформа означає відсутність конфліктів із водіями, відсутність «доведення» права на пільгу та зрозумілий і простий механізм користування.
Пільга реалізується через банківську картку, яку вже мають майже всі отримувачі пенсій і соцдопомоги.
У разі втрати картки її можна заблокувати в банку, отримати нову, перереєструвати через ЦНАП.
Територіальні системи обліку (АСООП) можуть працювати офлайн. Передбачено, що дані мають накопичуються та передаватись після відновлення зв’язку. Це вже застосовується в існуючих транспортних системах.
Ключовий принцип реформи: кожна поїздка оплачується. Незалежно від того, пільговик чи платний пасажир: пасажир прикладає картку, система фіксує поїздку; перевізник отримує оплату. Це знімає фінансові ризики та конфлікти.
Перехідний період потрібен, щоб впровадження було поступовим. Йдеться про розробку підзаконних актів, проведення конкурсів органів місцевого самоврядування та обласними адміністраціями на визначення операторів територіальних систем обліку оплати проїзду, монтаж обладнання та підключення до національної системи обліку та оплати проїзду, реєстрація пільговиків. Це реалістичний, технічно обґрунтований графік.
У Міністерстві зазначають, що якщо відмовитись від впровадження реформи, ситуація з пільговим проїздом залишиться такою ж, як і зараз. Це означатиме збереження старої системи, яка не забезпечує ані належного обліку, ані стабільного фінансування.
У результаті можуть частішати непорозуміння між пільговиками та водіями, особливо на тлі відсутності компенсацій перевізникам. Це створює ризик скорочення маршрутів, де переважають пасажири з пільгами, і поступово підриває довіру до держави.