Реформа ТЦК та СП зробить мобілізацію неможливою без відеофіксації: законопроєкт № 15236

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15236 «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації».

Документ, зокрема, пропонує перетворити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки на сервісну інституцію з мінімальними корупційними ризиками в роботі та додати функції консультування й допомоги громадянам.

Для цього хочуть більшість видів взаємодії громадян і ТЦК та СП перевести в електронний формат (включаючи онлайн-повістки), а також запровадити прозорі правила мобілізації з єдиними критеріями щодо віку, стану здоров'я, спеціальності, черговості тощо.

Цифровізація

Запропонована повна цифровізація процедур мобілізації. Законопроєкт передбачає переведення більшості взаємодій між військовозобов’язаними та територіальними центрами комплектування у цифровий формат.

Зокрема, основні контакти між громадянином і працівниками ТЦК та СП мають відбуватися через електронний кабінет військовозобов’язаного.

Передбачається також можливість вручення повісток в електронній формі з фіксацією факту отримання у цифровій системі.

Військовозобов’язані отримують доступ до інформації про свою придатність до служби, наявність відстрочки або перебування в резерві.

З правової точки зору така модель покликана мінімізувати прямий контакт між громадянином і посадовими особами, що, за задумом авторів, має зменшити ризики корупції та конфліктів під час мобілізаційних процедур.

Механізм контролю за діями посадових осіб

Усі взаємодії військовозобов’язаних із персоналом ТЦК та СП мають супроводжуватися відеофіксацією, що створюватиме доказову базу в разі можливих зловживань або перевищення повноважень.

Також законопроєкт передбачає створення окремого органу або процедури розгляду скарг на дії посадових осіб ТЦК та СП, що має забезпечити більш незалежний розгляд звернень громадян.

Крім того, передбачається посилення відповідальності працівників ТЦК та СП за порушення, допущені під час проведення мобілізаційних заходів.

За задумом авторів, такі зміни мають підвищити прозорість мобілізаційних процедур та посилити довіру громадян до системи комплектування Збройних сил України.

Кінець бусифікації?

Реформа пропонує змінити саму суть діяльності ТЦК та СП, закріплюючи за ними сервісну функцію. Замість функції «шукати і ловити» військовозобов’язаних працівники ТЦК та СП мають:

• консультувати громадян щодо їхніх прав та обов’язків;
• допомагати з оформленням документів;
• пояснювати публічну логіку прийняття рішень, щоб кожен розумів, чому саме він підлягає призову в конкретний момент.

Важливою є норма про розділення функцій ТЦК та СП, оскільки функції з обліку та адміністрування здійснюються окремо. Також функції з прийняття мобілізаційних рішень виокремлюються. Така децентралізація влади всередині однієї установи покликана зменшити концентрацію повноважень, що автоматично знижує ризик зловживань та корупційних домовленостей.

Чи зможе закон змінити ситуацію

Електронні повістки та кабінети роблять неможливими масові «рейди», оскільки кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити чи приховати.

Водночас персональна відповідальність працівників, підкріплена відеофіксацією, має стати дієвим стримувальним фактором проти фізичного насилля та вимагання хабарів.

Ефективність реформи залежатиме від якості реалізації підзаконних актів Кабінетом Міністрів протягом тримісячного строку. Також критичним є питання фінансування — хоча автори стверджують, що додаткові кошти не потрібні, розгортання систем відеофіксації та незалежного органу оскарження потребуватиме чіткого менеджменту в межах оборонного бюджету.

Запропонований закон створює юридичну рамку, яка робить бусифікацію юридично неможливою та технічно абсурдною. Це шанс для держави перейти до цивілізованої мобілізації, де боєздатність армії підтримується не через порушення прав людини, а через прозору та підзвітну систему.