Систему оплати праці держслужбовців планують реформувати до 2024 року


Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин одноголосно підтримав урядовий законопроєкт щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстр. № 8222) для його схвалення у першому читанні. Це ключовий проєкт у запровадженні реформи системи оплати праці державних службовців. Його мета — побудова прозорої, зрозумілої та справедливої системи нарахування зарплати у системі державної служби.

«Побудова справедливої системи оплати праці державних службовців залишається одним із пріоритетів реформи державного управління та індикатором для членства в ЄС. Прозорість зарплат у публічному секторі є показником готовності України до переговорної процедури», — наголосила голова НАДС Наталія Алюшина на засіданні Комітету, презентуючи положення проєкту Закону.

НАДС здійснено необхідні узгоджувані та комунікаційні заходи, зокрема парламентські, урядові та експертні, у тому числі міжнародні. Серед них — комітетські слухання, засідання Координаційної ради, круглий стіл «Реформа системи оплати праці державних службовців як складова євроінтеграції», міжвідомчі робочі групи, наради під головуванням Прем'єр-міністра.

Також НАДС додатково створено Міжвідомчу робочу групу для врегулювання питань щодо оплати праці та класифікації посад державної служби органів судової влади. За словами Голови НАДС, у зарплатному законопроєкті № 8222 має бути враховано інтереси усіх державних службовців, зокрема і судової гілки влади.

Проєкт Закону передбачає:

Окремо Наталія Алюшина наголосила, що передбачені законопроєктом акти вже розроблено та апробовано. Зокрема, проведено апробацію класифікації посад, порівняння рівня оплати праці з ринковим, розроблено систему грейдів.

Також голова НАДС підкреслила, що всі питання, пов’язані з державними органами, оплата праці яких визначена спеціальними законами, будуть вирішені протягом 2023-2024 років. А власне сам законопроєкт має відкладене набрання чинності з 2024 року для належної підготовки до реалізації.

Документ розроблено відповідно до п’ятого Принципу державного управління SIGMA/OECD, що є основою для оцінки спроможності державного управління серед держав-кандидатів на вступ до ЄС.


Джерело: Урядовий портал