Суспільно корисні роботи: від рішення до трудового договору та оплати

Під час воєнного стану суспільно корисні роботи — це не просто «допомога громаді» і не безоплатна праця. 

Це вид тимчасової трудової діяльності працездатних осіб, яка здійснюється в умовах воєнного стану під час запровадження трудової повинності.

При цьому законодавство визначає не лише те, кого можна залучити до таких робіт, а й хто приймає відповідне рішення, хто організовує роботи, хто є замовником, як оформлюються трудові відносини, хто оплачує працю та які гарантії мають залучені особи.

Основні правила встановлює Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753.

Розберімо покроково.
 

1. Що таке суспільно корисні роботи

Порядок № 753 визначає суспільно корисні роботи як види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану.

Вони проводяться для:

• виконання робіт оборонного характеру;
• ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру та їх наслідків;
• задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань і сил цивільного захисту;
• забезпечення функціонування національної економіки;
• забезпечення життєдіяльності населення.

При цьому такі роботи не можуть бути пов'язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку.

Як правило, йдеться про роботи та послуги, які не потребують спеціальної професійної підготовки.

Тобто суспільно корисні роботи — це не спосіб забезпечити приватне підприємство безоплатною робочою силою.
 

2. Хто може запровадити трудову повинність

Це принципове питання.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 753, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням:

• місцевих державних адміністрацій;
• Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
• органів місцевого самоврядування

приймати рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт.

Якщо військова адміністрація утворена, рішення приймається у формі акта відповідної військової адміністрації.

Якщо військової адміністрації немає — рішення приймає військове командування. При цьому суспільно корисні роботи можуть бути ініційовані військовим командуванням та/або військовими адміністраціями. Якщо роботи ініціювала військова адміністрація, їх виконання має бути узгоджене з відповідним військовим командуванням.

Тому важливо: ані підприємство, ані його керівник самостійно не можуть запровадити трудову повинність.
 

3. Що саме має бути в рішенні

Рішення про запровадження трудової повинності — це не просто загальне розпорядження «залучити людей до суспільно корисних робіт».

Порядок № 753 передбачає, що в ньому зазначаються, зокрема:

• обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб;
• критерії їх відбору — за віком, професією, спеціальністю у разі потреби;
• перелік груп, бригад або загонів та їх орієнтовна чисельність, якщо вони утворюються;
• вид і перелік суспільно корисних робіт;
• межі території та транспортні маршрути або організація доставки до місця роботи;
• найменування об'єктів, де виконуватимуться роботи;
• місце та час збору осіб;
• строк виконання робіт;
• посадові особи, відповідальні за інформування, оповіщення та збір;
• замовник суспільно корисних робіт;
• інші питання, які сприятимуть виконанню таких робіт.

Тобто до моменту оформлення людини на роботу має існувати визначена правова та організаційна основа її залучення.
 

4. Хто може бути замовником

Це один із моментів, який часто неправильно трактують.

У рішенні про запровадження трудової повинності зазначається замовник (підприємство, установа, організація) суспільно корисних робіт, де працюватимуть залучені особи.

Отже, Порядок № 753 прямо використовує конструкцію: замовник суспільно корисних робіт — підприємство, установа або організація.

Саме цей суб'єкт визначається у рішенні та надалі організовує виконання робіт у межах визначених завдань.

Водночас не можна ототожнювати поняття «замовник суспільно корисних робіт» і «будь-який роботодавець, який захотів залучити людину».

Приватне підприємство не може самостійно оголосити роботу «суспільно корисною» і таким чином запровадити для працівників трудову повинність.

Потрібне відповідне рішення, у якому таке підприємство, установа або організація визначене як замовник.
 

5. Кого можуть залучити

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі ті, хто не підлягає призову на військову службу, якщо за віком і станом здоров'я вони не мають обмежень для роботи в умовах воєнного стану.

Порядок № 753 передбачає, зокрема, такі категорії:

• зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, у тому числі внутрішньо переміщені;
• працівники підприємств, що функціонують в умовах воєнного стану, — за погодженням із керівниками, якщо вони не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих навчальних закладів, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
• ветерани війни та особи, звільнені з військової служби, які є незайнятими працездатними особами;
• особи, які отримують державну підтримку у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору за програмою «Точка опори».

Водночас із загального правила виключаються, зокрема, працездатні особи, які залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану для виконання робіт оборонного характеру, а також особи, залучені до здійснення заходів національного спротиву.
 

6. А якщо людина вже працює

Тут є важлива особливість.

Працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств можуть бути залучені до суспільно корисних робіт за погодженням із керівником та у порядку переведення.

При цьому за працівником на час виконання суспільно корисних робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).

Тобто залучення до таких робіт не означає звільнення людини з її основного місця роботи.

Однак це не означає, що роботодавець може просто усно сказати:

«Завтра йдете виконувати суспільно корисні роботи».

Має бути відповідна правова підстава, погодження у передбачених Порядком випадках та належне оформлення трудових відносин.
 

7. Чи потрібен трудовий договір

Так. Пункт 5 Порядку № 753 прямо встановлює: з кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір.

Отже, суспільно корисні роботи — це трудові відносини, а не просто виконання громадянином певного обов'язку без оформлення.

Для кадрового оформлення потрібно врахувати, зокрема:

• правову підставу для залучення;
• рішення про запровадження трудової повинності;
• визначення замовника;
• укладення строкового трудового договору;
• наказ (розпорядження) про оформлення трудових відносин;
• для працівника функціонуючого підприємства — оформлення переведення у встановленому порядку;
• визначення роботи, яку виконуватиме особа;
• облік робочого часу та виконаної роботи;
• нарахування і виплату заробітної плати.
   

8. Кого заборонено залучати

Пункт 6 Порядку № 753 забороняє залучати до суспільно корисних робіт:

• малолітніх дітей;
• дітей віком від 14 до 15 років;
• жінок, які мають дітей віком до трьох років;
• вагітних жінок — якщо виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.

Крім того, при визначенні можливості залучення конкретної особи необхідно враховувати її вік, стан здоров'я та передбачені Порядком обмеження.
 

9. Хто оповіщає та організовує залучення

Оповіщення, збір і комплектування груп працездатних осіб безпосередньо забезпечує військове командування.

Йому сприяють, зокрема:

• сільські та селищні голови;
• керівники підприємств;
• житлово-експлуатаційні підприємства;
• навчальні заклади тощо.

Військове командування також здійснює заходи щодо:

• реєстрації та обліку залучених осіб;
• проведення інструктажу, у тому числі з питань техніки безпеки;
• забезпечення засобами індивідуального захисту та робочим інструментом;
• планування та обліку обсягів виконаних робіт, виробництва продукції та надання послуг.

На залучених осіб поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці та загальнообов'язкового державного соціального страхування.
 

10. Які роботи можуть виконуватися

Види суспільно корисних робіт визначаються військовим командуванням або військовими адміністраціями разом із відповідними органами влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням орієнтовного переліку, наведеного в додатку до Порядку.

До нього належать, зокрема:

• ремонтно-відновлювальні роботи;
• розбір завалів;
• розчищення залізничних колій та автомобільних доріг;
• будівництво захисних споруд цивільного захисту та найпростіших укриттів;
• ремонт і будівництво житлових приміщень;
• підтримання у готовності захисних споруд;
• вантажно-розвантажувальні роботи;
• сільськогосподарські роботи;
• допомога населенню, зокрема особам з інвалідністю, дітям, людям похилого віку та хворим;
• організація забезпечення життєдіяльності громадян, які постраждали внаслідок бойових дій;
• роботи із забезпечення сталого функціонування об'єктів підвищеної безпеки;
• роботи, пов'язані з підтриманням громадського порядку;
• благоустрій територій та водойм;
• заготівля дров;
• ліквідація стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів.

При цьому перелік є орієнтовним. За потреби можуть запроваджуватися й інші види суспільно корисних робіт з урахуванням конкретної ситуації.
 

11. Чи можна залучати людей до небезпечних робіт

Порядок встановлює спеціальні правила.

Виконання суспільно корисних робіт:

• на радіаційно або хімічно забруднених територіях;
• у районах виникнення небезпечних та особливо небезпечних інфекційних хвороб;
• у місцях розташування вибухонебезпечних предметів

допускається виключно за письмовою згодою особи, яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, та з дотриманням вимог законодавства про охорону праці.

Щодо районів воєнних (бойових) дій Порядок встановлює окреме правило: рішення про запровадження суспільно корисних робіт у таких районах приймається з урахуванням частини третьої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Водночас забороняється виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості.
 

12. Чи оплачуються суспільно корисні роботи

Так. І це принципово важливо.

Суспільно корисні роботи не є безоплатною працею. Порядок № 753 встановлює різні правила оплати залежно від категорії залученої особи.

Для працівників функціонуючих підприємств

Оплата здійснюється відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку працівника зараховано.

При цьому її розмір не може бути нижчим за середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Для інших працездатних осіб

Оплата здійснюється відповідно до умов оплати праці за професією (посадою), на яку особу зараховано.

За виконання норми праці вона не може бути нижчою за мінімальну заробітну плату, встановлену на дату її нарахування, за повністю виконану місячну (годинну) норму праці з урахуванням спеціальних правил воєнного стану.
 

13. Що таке «1,5 мінімальної зарплати»

Ось тут часто виникає помилка.

1,5 мінімальної заробітної плати — це не загальна максимальна зарплата, яку працівник може отримати за суспільно корисні роботи.

Пункт 10 Порядку визначає граничний розмір фінансування основної та додаткової заробітної плати за рахунок передбачених Порядком коштів.

У загальному випадку такий розмір не може перевищувати 1,5 мінімальної заробітної плати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці.

Для ветеранів війни — до двох мінімальних заробітних плат.

Але є ще одна важлива спеціальна норма.

Для осіб, які виконують суспільно корисні роботи у замовників, що провадять діяльність у:

• Дніпропетровській;
• Донецькій;
• Запорізькій;
• Миколаївській;
• Одеській;
• Сумській;
• Харківській;
• Херсонській;
• Чернігівській областях,

граничний розмір фінансування основної та додаткової заробітної плати може становити до двох мінімальних заробітних плат за повністю виконану норму праці.

Тому потрібно розрізняти мінімальну гарантію оплати праці і граничний розмір фінансування за рахунок відповідних коштів. Це не одне й те саме.
 

14. Якщо йдеться про пенсіонера

Пункт 10 Порядку передбачає можливість залучення інших незайнятих працездатних осіб із числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, зокрема осіб пенсійного віку до досягнення ними 70 років.

Обов'язковими умовами є:

• згода особи;
• відсутність протипоказань за станом здоров'я.

Для замовників суспільно корисних робіт у визначених областях, у тому числі Дніпропетровській, такі особи можуть залучатися до суспільно корисних робіт з урахуванням орієнтовного переліку.

Крім того, на всій території України вони можуть залучатися до таких робіт, як:

• допомога населенню, насамперед особам з інвалідністю, дітям, громадянам похилого віку, хворим та іншим особам, які не можуть самостійно протидіяти несприятливим факторам;
• організація забезпечення життєдіяльності громадян, які постраждали внаслідок бойових дій.
   

15. Хто фінансує суспільно корисні роботи

Порядок № 753 передбачає декілька джерел фінансування.

Це можуть бути:

• кошти замовника суспільно корисних робіт;
• кошти місцевих бюджетів;
• благодійні внески або пожертвування;
• інші джерела, не заборонені законодавством.

Для окремих категорій осіб фінансування здійснюється також за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Йдеться, зокрема, про зареєстрованих безробітних, незайнятих ВПО та інших незайнятих застрахованих осіб, які відповідають визначеним Порядком умовам.

До таких категорій належать, зокрема, ветерани війни, особи, звільнені з військової служби, особи, які отримують підтримку за програмою «Точка опори», а також визначені Порядком особи пенсійного віку до 70 років.
 

16. Чи потрібен договір із центром зайнятості

Так, якщо для фінансування суспільно корисних робіт використовуються кошти Фонду.

Організація таких робіт здійснюється на підставі договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування, який укладається між регіональним центром зайнятості та замовником суспільно корисних робіт, зазначеним у рішенні.

Замовник також подає центру зайнятості відповідну довідку про виконання суспільно корисних робіт особами, з якими укладено строкові трудові договори.

Тобто використання коштів Фонду передбачає окрему процедуру і не відбувається автоматично лише тому, що роботи мають статус суспільно корисних.
 

17. На що можуть спрямовуватися кошти

Пункт 10 Порядку передбачає фінансування, зокрема:

• основної та додаткової заробітної плати;
• єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
• ЄСВ, зокрема в період тимчасової непрацездатності в межах строку дії строкового трудового договору;
• оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності в межах строку дії такого договору;
• проїзду в межах регіону до місця виконання робіт і у зворотному напрямку — у разі потреби.
   

18. Чи є суспільно корисні роботи «роботою без стажу»

Ні.

Особа укладає строковий трудовий договір, а на неї поширюються вимоги законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, за умови сплати ЄСВ відповідний період враховується відповідно до загальних правил пенсійного та соціального страхування.

Тому твердження «Це тимчасова робота, тому стажу не буде» є неправильним.
 

19. Чи повинні годувати осіб, які виконують суспільно корисні роботи

Порядок № 753 не встановлює загальної гарантії безоплатного харчування для всіх осіб, залучених до суспільно корисних робіт.

Тому сам факт залучення до таких робіт не створює автоматичного права на безоплатне харчування.

Водночас конкретні умови можуть залежати від організації та умов виконання відповідних робіт і джерел їх фінансування.
 

20. Як виглядає алгоритм

1. Військове командування / військова адміністрація приймає рішення
2. У рішенні визначаються види робіт, територія, строки, кількість осіб та замовник
3. Оповіщення, збір і комплектування груп
4. Визначення осіб, які можуть бути залучені
5. Укладення строкового трудового договору
6. Наказ про оформлення трудових відносин / переведення працівника
7. Інструктаж та забезпечення засобами праці й захисту
8. Виконання роботи та облік робочого часу
9. Нарахування заробітної плати та ЄСВ
10. Виплата заробітної плати та фінансування інших передбачених витрат
     

Головне, що потрібно запам'ятати

Суспільно корисні роботи ≠ безкоштовна праця.

Це особливий механізм тимчасової трудової діяльності в умовах воєнного стану, який має чітко визначену законодавством процедуру.

Для залучення особи мають бути:

• законна підстава та відповідне рішення;
• визначений вид суспільно корисних робіт;
• визначений замовник;
• належне оформлення трудових відносин;
• строковий трудовий договір;
• визначена трудова функція та організація роботи;
• облік виконаної роботи;
• оплата праці;
• соціальне страхування та сплата ЄСВ;
• дотримання вимог охорони праці.

А якщо йдеться про працівника функціонуючого підприємства — необхідно також враховувати спеціальне правило щодо переведення та збереження попереднього місця роботи (посади).

Для роботодавця головне правило просте: не можна просто назвати певну роботу «суспільно корисною» і вимагати її виконання. Спочатку має бути передбачена законом процедура залучення, а вже потім — належне оформлення трудових відносин.

Для працівника головне знати: суспільно корисні роботи — це не «безкоштовна допомога», а трудова діяльність, яка має бути оформлена та оплачена відповідно до встановлених законодавством правил.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради