Триваюче порушення трудової дисципліни: нові правила встановлення строків для догани та звільнення

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15161 від 9 квітня 2026 року, який пропонує змінити підхід до визначення строків накладення дисциплінарних стягнень у разі триваючих порушень трудових обов’язків.

Ідеться про важливе питання, яке роками викликало спори між працівниками та роботодавцями.
 

У чому проблема зараз

Чинна редакція ст. 148 КЗпП передбачає, що стягнення застосовується не пізніше 1 місяця з дня виявлення проступку і не пізніше 6 місяців з дня його вчинення.

Але в разі триваючих порушень виникають питання:

• коли саме вважати порушення вчиненим;
• з якого моменту рахувати строки;
• чи не пропущені строки для догани або звільнення.

Позиція Верховного Суду, яка є основою для законопроєкту № 15161

У постанові Верховного Суду від 13.08.2025 р. № 392/404/22 сформульовано важливі підходи:

• місячний строк рахується з дня, коли керівнику стало відомо про проступок;
• шестимісячний строк є граничним (обмежувальним);
• триваюче порушення — це порушення, яке:
  • має безперервний характер;
  • триває у часі;
  • не має чітко визначеного моменту вчинення;
  • припиняється лише після виявлення або усунення.

Тобто фактично порушення існує до моменту його фіксації.

Що пропонує законопроєкт № 15161

Законопроєкт уточнює:

• днем виявлення триваючого порушення вважається день складення акта або іншого документа, що його фіксує;
• саме з цієї дати починається відлік 1-місячного строку і формується доказова база для дисциплінарного стягнення.

Що це означає для роботодавців

Якщо зміни ухвалять:

• потрібно обов’язково документувати порушення (акти, службові записки);
• фіксація стане ключовим доказом у спорах;
• зменшиться ризик скасування догани через спірні строки.

Водночас зростає відповідальність за правильне оформлення документів.

Що це означає для працівників

Важливий момент: відсутність реакції роботодавця певний час ≠ пропуск строків.

Якщо порушення має триваючий характер і буде зафіксоване документально, строк почне рахуватися саме з моменту оформлення акта.

Потенційні ризики та дискусії

Законопроєкт може викликати питання:

• що саме вважати триваючим порушенням;
• чи не зловживатимуть роботодавці пізнім оформленням актів;
• як узгодити це із 6-місячним обмеженням.

Головний висновок

Законопроєкт № 15161 фактично змінює акцент:

• було: момент фактичного виявлення;
• стане: момент документального оформлення.

А з урахуванням позиції Верховного Суду триваюче порушення — це процес, а не одноразова подія; строки залежать від факту фіксації.

Практичний підсумок

1. Роботодавцям — фіксуйте порушення одразу і правильно.
2. Працівникам — не розраховуйте лише на сплив строків.
3. У спорах — ключове значення матиме документ, а не лише факт.

У разі прийняття змін кадрова документація стане вирішальним фактором у трудових конфліктах.

Інспекція з питань праці і зайнятості населення Дніпровської міської ради