Трудові відносини і повітряна тривога: роз'яснення Мін'юсту
В умовах воєнного стану сигнали повітряної тривоги стали частиною щоденного життя мільйонів українців. Їх оголошення впливає не лише на безпекову ситуацію, а й на різні сфери повсякденного життя. У цьому матеріалі відповідаємо на типові запитання: чи можна залишати робоче місце під час тривоги, як у таких випадках оплачується робочий час, чи дозволено пересування містом під час комендантської години у разі тривоги та що робити, якщо вас не впускають до укриття.
Трудові відносини під час повітряної тривоги
Так. Відповідно до законодавства про охорону праці жоден роботодавець не має права вимагати від працівника продовжувати роботу в умовах, що створюють загрозу для життя чи здоров’я. Працівник має право припинити роботу й пройти в укриття.
Ні, оскільки така відсутність вважається поважною причиною. Хоча чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі, їх оцінка має ґрунтуватися на істотності обставин — тобто на тому, що такі обставини об'єктивно перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником.
Тож відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги вважається поважною причиною, якщо вона збігається з періодом дії повітряної тривоги, а також включає час, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину своєї відсутності. Крім того, така відсутність є обґрунтованою, якщо на підприємстві відсутнє обладнане укриття, у якому працівник може безпечно продовжувати виконання трудових обов’язків.
Якщо працівник не може виконувати свою роботу в укритті, цей період вважається простоєм не з вини працівника. В такому випадку за ним зберігається середній заробіток. Якщо ж працівник має можливість працювати дистанційно навіть під час повітряної тривоги — зарплата нараховується як за звичайний робочий час.
Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що становлять небезпеку для його життя чи здоров’я. Вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною.
До посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за статтею 41 КУпАП – порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за статтею 271 ККУ — порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у разі повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.
Якщо ви стикнулися з такими вимогами, зверніться до профспілки вашого підприємства або до Державної служби України з питань праці. Також ви можете написати заяву до Національної поліції.
Комендантська година та повітряна тривога
Так, але лише за певних умов. У разі оголошення повітряної тривоги дозволяється пересування пішки або на автомобілі виключно з метою прямування до найближчого укриття. При собі обов’язково слід мати документ, що посвідчує особу. Рекомендується обирати найкоротший маршрут до укриття та неухильно дотримуватись вказівок органів влади, ДСНС і правоохоронців.
Під час комендантської години заборонено перебувати на вулицях і в громадських місцях без спеціальних перепусток або посвідчень. У разі порушення комендантський патруль має право зупинити людину, перевірити документи та зʼясувати підстави для перебування на вулиці.
Прямої відповідальності за порушення комендантської години наразі не встановлено. Водночас особа може бути притягнута до відповідальності на загальних підставах — за невиконання законних вимог представників Нацполіції, територіальної оборони чи добровольчих формувань. У такому випадку можливе накладення штрафу, громадських або виправних робіт, а також адміністративний арешт до 15 діб. Якщо особа чинить опір — передбачена кримінальна відповідальність: штраф від 17 до 68 тис. грн або позбавлення волі на строк до 2 років.
Доступ до укриттів під час повітряної тривоги
Ні, не мають права відмовити, оскільки всі люди мають право на безперешкодний цілодобовий доступ до укриттів.
Об’єкти фонду захисних споруд мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення, що передбачає: забезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до об’єктів фонду захисних споруд під час оголошення сигналів і повідомлень про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, а також створення умов для життєдіяльності населення, яке укривається в таких спорудах (абзац шостий пункту 3-1 постанови КМУ «Деякі питання використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» від 10 березня 2017 р. № 138).
- Зателефонуйте на гарячу лінію аварійно-рятувальної служби вашого міста — рятувальники можуть відкрити укриття.
- Повідомте поліцію за номером 102: назвіть адресу, час інциденту та зафіксуйте зачинені двері на фото чи відео.
- Зверніться до органу місцевого самоврядування — телефоном або на електронну пошту. Опишіть ситуацію та додайте фото-/відеофіксацію.
Ці дії допоможуть не лише отримати доступ до укриття, а й зафіксувати порушення для подальшого реагування відповідальними органами.
Відповідальність за належний стан укриттів несуть їх власники, користувачі або юридичні особи, на балансі яких перебуває об’єкт.
У разі виявлення неналежного стану укриття:
- Зафіксуйте проблему — зробіть фото або відео укриття.
- Повідомте орган місцевого самоврядування — зверніться телефоном або письмово, додавши відповідні матеріали.
- Зателефонуйте до ДСНС або зверніться до територіального підрозділу з описом ситуації.
Орган місцевого самоврядування зобов’язаний розглянути звернення, зв’язатися з власником укриття та надати відповідь на ваш запит.
Відповідальність за недопуск до укриття
Посадові особи, які не забезпечили доступ людей до захисних споруд, можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Адміністративна відповідальність:
- Незабезпечення доступу до укриття — штраф від 1700 до 3400 грн.
- Порушення умов експлуатації укриттів — штраф 2550–5100 грн, повторно протягом року — до 8500 грн.
- Невиконання вимог ДСНС — штраф 3400–6800 грн.
У разі вчинення таких дій право складати протоколи та розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надаються Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
Кримінальна відповідальність:
У разі якщо недопуск або неналежний стан укриття призвів до травм чи загибелі людей під час повітряної тривоги, передбачене покарання — позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.