Верховний Суд підтвердив: незаконне звільнення зобов’язує роботодавця компенсувати працівнику весь період вимушеного прогулу

 10 червня 2026 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 206/2608/22 ухвалила постанову, яка закріплює практику застосування ч. 2 ст. 235 КЗпП.

Працівник, звільнений у 2020 році через скорочення штату, був поновлений рішенням суду в лютому 2022 року. Однак у червні того ж року його повторно звільнили за прогул. Верховний Суд у січні 2025 року визнав друге звільнення незаконним.

Питання стосувалося компенсації за час вимушеного прогулу. Апеляційний суд визначив виплату лише за шість місяців, але Верховний Суд постановив: роботодавець має компенсувати весь період з 14 червня 2022 року по 29 січня 2025 року – понад два з половиною роки.

Суд наголосив, що середній заробіток за час вимушеного прогулу є заробітною платою, яку працівник мав би отримати, якби не був незаконно позбавлений роботи. Працівник юридично вважається таким, що увесь цей час працював безперервно.

Ця позиція відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 755/12623/19 і формує сталу практику: чим довше триває судовий процес, тим більшими є фінансові наслідки для роботодавця, який порушив трудові права.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради