Відстрочку для деяких категорій громадян можуть скасувати

Офіс Військового омбудсмана підготував законодавчі пропозиції, які передбачають додаткові умови для отримання відстрочки батьками дітей з інвалідністю, подружжям та родичами людей з інвалідністю.

Очільниця Українського центру захисту прав людини Людмила Денісова заявила, що зміни можуть звузити чинні гарантії для таких родин.
 

Які зміни пропонують

Український центр захисту прав людини отримав офіційну відповідь Офісу Військового омбудсмана, а також текст підготовленого законопроєкту, порівняльну таблицю та пояснювальну записку. За словами Людмили Денісової, документи підтвердили побоювання щодо можливого обмеження права на відстрочку від мобілізації для людей, які мають у сім’ї осіб з інвалідністю або доглядають за ними.

Зокрема, пропонується:

• Для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років — встановити додаткові умови для отримання відстрочки. Якщо в родині є одна дитина з інвалідністю та обоє батьків, право на відстрочку за цією підставою можуть скасувати. Його пропонують зберегти, якщо немає інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину, або якщо в сім’ї двоє неповнолітніх дітей, одна з яких має інвалідність.
• Для батьків дітей із тяжкими захворюваннями, яким не встановили інвалідність, — запровадити додаткові обмеження залежно від наявності інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину, або від того, чи виховує родина двох неповнолітніх дітей.
• Для чоловіків і дружин людей з інвалідністю I та II груп — замість чинної підстави, пов’язаної з наявністю такого члена сім’ї, передбачити обов’язкове здійснення постійного догляду.
• Для чоловіків і дружин людей з інвалідністю III групи у визначених законом випадках, зокрема через онкологічні захворювання, відсутність кінцівок або окремі інші порушення здоров’я, — додати умову щодо здійснення догляду.
• Для людей, які мають одного з батьків з інвалідністю I або II групи, — запровадити вимогу постійного догляду. Аналогічну умову пропонують встановити для тих, хто доглядає за батьками чоловіка або дружини з інвалідністю I чи II групи.
• Для людей, які постійно доглядають за хворими членами сім’ї, — змінити умови відстрочки, зокрема передбачити відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
• Для родичів другого та третього ступенів споріднення, які доглядають за людьми з інвалідністю I або II групи, — переглянути умови отримання відстрочки. Зокрема, пропонують скасувати окрему підставу для родичів третього ступеня споріднення та запровадити додаткові обмеження для родичів другого ступеня.
• Для опікунів людей, визнаних судом недієздатними, — додати умову щодо відсутності інших осіб, які здійснюють опіку чи піклування.
   

Чим Офіс Військового омбудсмана обґрунтовує пропозиції

У відповіді на запит Українського центру захисту прав людини зазначено, що відмінності між підставами для отримання відстрочки та звільнення з військової служби призводять до порушення принципів правової визначеності й рівності прав громадян.

Людмила Денісова погодилася, що рівність прав необхідно забезпечувати, однак поставила під сумнів підхід, за якого для цього пропонують обмежити вже наявні гарантії.

Вона нагадала, що влітку під час обговорення законопроєкту № 15057 Український центр захисту прав людини підтримував усунення обмежень щодо звільнення з військової служби батьків дітей з інвалідністю.

За офіційною інформацією Міністерства оборони України, яку отримав центр, у Збройних силах України та військових частинах, безпосередньо підпорядкованих Міноборони, за оперативними даними проходили службу близько 2 тисяч військовослужбовців, які мають дітей з інвалідністю віком до 18 років.

Законопроєкт № 15057 передбачав розширення можливостей для звільнення таких батьків із військової служби, однак Міністерство оборони його не підтримало.

За словами Денісової, тепер Офіс Військового омбудсмана пропонує інший підхід: замість розширення гарантій для військовослужбовців запровадити додаткові обмеження для інших батьків, які мають право на відстрочку.

Вона наголосила, що потреби дітей з інвалідністю в лікуванні, реабілітації, вихованні та підтримці обох батьків не залежать від того, чи був їхній батько вже мобілізований.
 

Чому вимога постійного догляду викликає занепокоєння

Ще одним аргументом Офісу Військового омбудсмана, наведеним у відповіді, є те, що надання відстрочки через стан здоров’я члена сім’ї без обов’язкового здійснення догляду, на його думку, створює умови для ухилення від військової служби.

Денісова звернула увагу, що людина з інвалідністю може потребувати регулярної допомоги рідних навіть тоді, коли офіційно не встановлено потреби саме в постійному догляді.

На її думку, можливі зловживання з боку окремих людей не повинні ставати підставою для обмеження законних прав інших громадян.

Крім того, за словами очільниці Українського центру захисту прав людини, у наданих документах немає належної оцінки того, скільки дітей і дорослих з інвалідністю можуть втратити підтримку своїх рідних у разі запровадження запропонованих змін.

Денісова вважає, що рішення, які стосуються прав людей з інвалідністю та їхніх родин, мають ухвалювати з урахуванням реальних життєвих обставин сімей, а не лише з міркувань спрощення чи уніфікації законодавства.

Вона наголосила, що обов’язок держави забезпечувати оборону не скасовує необхідності захищати права людей з інвалідністю, дітей та їхніх родин.
 

Чи діють нові обмеження

Людмила Денісова окремо підкреслила, що наразі йдеться про законодавчі пропозиції Офісу Військового омбудсмана, а не про ухвалений закон. Чинні підстави для отримання відстрочки продовжують діяти.

Український центр захисту прав людини готує звернення до профільного комітету Верховної Ради з правовими зауваженнями щодо запропонованих змін.

Денісова закликала громадян долучитися до підготовки звернення: повідомити, які положення викликають найбільше занепокоєння, які життєві обставини родин не враховані та які пропозиції варто включити до документа.

Пропозиції прийматимуть до кінця 13 жовтня 2026 року. За словами Денісової, їх опрацюють, щоб позиція центру ґрунтувалася не лише на правовому аналізі, а й на реальних потребах людей, яких можуть торкнутися зміни.

Вона наголосила, що рівність прав дітей з інвалідністю має забезпечуватися розширенням державних гарантій, а не позбавленням інших дітей уже наявного захисту.