Зміни до бронювання: що хотіли та що ухвалили в уряді

Мінекономіки розробило проєкт постанови, яка могла суттєво зменшити кількість заброньованих від мобілізації, але до остаточного варіанту документа увійшли не всі радикальні пропозиції. Що ж зміниться для заброньованих?

Міністерство економіки підготувало зміни до урядової постанови № 76, яка врегульовує процес бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Відповідний проєкт міністр економіки Олександр Кравченко розіслав центральним органам виконавчої влади 8 жовтня. Проте, за словами співрозмовників ЕП в Кабміні, у ході обговорення «документ оновився на 90 %». Остаточний варіант ухвалених змін суспільство побачить не раніше 18 жовтня: доти триватимуть доопрацювання та обговорення документа.

Постанову розробили на виконання рішення Ставки Верховного Головнокомандувача задля «запобігання незаконних схем працевлаштування та створення умов для ухилення від мобілізаційних заходів». Напередодні Кравченко в інтерв'ю Forbes заявив, що після останнього перегляду системи бронювання критичність не підтвердили 15 % компаній, проте з того часу кількість заброньованих від мобілізацій почала зростати і на осінь становить вже 1,4 мільйона осіб.

Якби нову постанову ухвалили у початковій редакції, то кількість заброньованих працівників в Україні знову суттєво скоротилася б. Зокрема, документ пропонував зменшити квоту заброньованих для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) та енергетичної сфери – з поточних 100 % працівників до 85 %. Крім цього, уряд пропонував не враховувати осіб з відстрочками для визначення квоти заброньованих від мобілізації працівників.

Переказуємо, які саме зміни до бронювання працівників готував уряд і від яких ідей наразі вирішили відмовитися.

Що пропонував уряд

Розісланий Міністерством економіки проєкт змін до системи бронювання містив низку дуже суттєвих змін. Проте далеко не всі вони увійшли до остаточного варіанту постанови.

Попри те, що ухвалювати зміни до системи бронювання уряд планував непублічно, основні положення стали відомі широкому загалу. Зокрема, про них написав народний депутат Ярослав Железняк у своїх соцмережах.

На публікацію встигли відгукнутися представники бізнесу, виступивши з критикою різких змін. Особливо зважаючи, що попередній перегляд критичностей підприємств та умов для бронювання їхніх працівників завершився лише півтора місяця тому.

Зрештою, остаточний варіант постанови може не врахувати частину радикальних пропозицій. «Там змінилося до 90 % документу», – пояснював ЕП один з членів уряду.

Ввечері 13 жовтня уряд ухвалив постанову про зміни до бронювання, але з 5-денним доопрацюванням. Що саме увійде до фінального тексту буде відомо не раніше 18 жовтня. Нижче переказуємо, що було у початковому варіанті постанови уряду.
 

Зміни для енергетиків та ОПК

Початковий варіант документа передбачав скасування 100 % квоти для бронювання працівників низки критично важливих галузей.

Зокрема, йдеться про працівників компаній паливно-енергетичного сектору (та їх підрядних організацій), виробників трансформаторів та інших компаній, які забезпечують безперебійне функціонування енергетичної та газотранспортної систем, а також установ оборонно-промислового комплексу (визначених Міноборони критично важливими для функціонування економіки в особливий період).

Початковий варіант документа передбачав скорочення частки військовозобов'язаних працівників, яких такі підприємства могли забронювати, зі 100 % до 85 %.

Підприємствам сфери ЖКГ (опалення, гаряча, холодна вода, водовідвід, вивіз сміття) квоту хотіли зменшити з 75 % до 60 %.
 

Зміни до розрахунку квоти

Ще одна важлива норма проєкту урядової постанови стосувалася того, як критично важливі підприємства мають вираховувати квоту працівників, яких вони можуть забронювати.

Наразі квота заброньованих визначається від загальної чисельності всіх військовозобов'язаних працівників.
 

Наприклад, якщо на підприємстві працює 100 військовозобов'язаних, то воно мало право забронювати 50 %, тобто 50 осіб – незалежно від того, чи мають інші працівники компанії які-небудь підстави для відстрочки.

Водночас перша версія проєкту постанови передбачала, що квоту заброньованих працівників підприємство мало б вираховувати лише із чисельності тих військовозобов'язаних, які не мають інших підстав для відстрочки, передбачених ст. 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наприклад, до таких підстав належить інвалідність військовозобов'язаного або його дружини, утримання 3 і більше дітей віком до 18 років, опіка над особою з інвалідністю, здобування вищої освіти військовозобов'язаним, недосягнення ним мобілізаційного віку (25 років) тощо.

Тобто, якщо на підприємстві, де працює 100 військовозобов'язаних, 30 з них мають інші підстави для відстрочки, то таке підприємство змогло б забронювати лише половину з тих, хто таких відстрочок не має. Відтак, кількість заброньованих мала б зменшитися з 50 до 35 осіб.
 

Координаційний центр з організації бронювання

В урядову постанову про зміни до системи бронювання повернулася норма, яку вже хотіли ухвалити влітку. Йдеться про створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов'язаних.

Так, 16 липня на сайті Мінекономіки з'явилося повідомлення про створення такого центру, однак згодом воно зникло. А вже 22 липня уряд скасував цю установчу постанову.

У новій постанові уряд повернувся до цієї ідеї. Згідно з текстом документа, Координаційний центр – це консультативно-дорадчий орган Кабміну, який фактично погоджуватиме критерії критичності підприємств. Наразі таким погодженням займаються Міноборони та Мінекономіки.

До складу Координаційного центру мають увійти до 17 осіб, зокрема:

Влітку ідею про створення координаційного центра не підтримали, зокрема у зв'язку зі зміною уряду. Видання Forbes Ukraine повідомляло, що деякі представники уряду не розуміли сенс створення цього органу.

У разі появи, Координаційний центр погоджуватиме не лише самі критерії критичності для підприємств, але й матиме останнє слово у визначенні будь-якого підприємства критично важливим (тобто таким, що зможе бронювати працівників).

Ба більше, згідно з початковим задумом, органам влади, які визначають критерії критичності, потрібно оновити їх до 20 жовтня та погодити з Коордцентром.
 

Бізнес проти

Представники бізнесу гостро розкритикували перший варіант змін до системи бронювання, який напередодні поширив Железняк. Так, у Європейській бізнес асоціації заявили, що стурбовані потенційними змінами.

«Постійні безпекові загрози, руйнування енергетичної інфраструктури, перебої з енерго- та водопостачанням, дефіцит кваліфікованих кадрів та зростання операційних витрат уже створюють суттєві виклики для стабільної роботи підприємств. За таких обставин будь-які ризики втрати ключового персоналу матимуть негативний вплив на безперервність виробничих процесів, а зрештою і на виконання контрактних зобов'язань, забезпечення податкових надходжень та загальну стійкість національної економіки «, – заявили там.

У ЄБА наголосили, що попередній перегляд критеріїв критичності завершився лише півтора місяця тому. «В умовах повномасштабної війни особливо важливими є передбачуваність державної політики, зваженість регуляторних рішень та конструктивна взаємодія між державою і бізнесом. Будь-які зміни до механізму бронювання мають враховувати реальні можливості підприємств та забезпечувати безперервність їхньої роботи», – додали в асоціації.

Гостро розкритикували пропозиції уряду у галузевих об'єднаннях. Національна асоціація української оборонної промисловості закликала відмовитися від «шкідницької» норми про зменшення квоти заброньованих в ОПК зі 100 % до 85 % працівників. «Ця пропозиція безпосередньо загрожує національній безпеці України, підриває обороноздатність нашої держави та може зірвати виробництво й розробку озброєння, а також виконання чинних оборонних контрактів», – заявили там.

З подібною заявою вийшли і в іншій зброярській асоціації. «Війську потрібна зброя. Для її виробництва потрібні люди. Тому бронювання для критично важливих підприємств оборонно-промислового комплексу має залишатися на рівні 100 %», – йдеться у заяві «Технологічних сил України».

У Спілці українських підприємств звернулися до уряду за роз'ясненнями щодо можливих змін та заявили, що представників бізнесу до їх обговорення не долучали.

У Федерації роботодавців також розкритикували запропоновані зміни, зокрема щодо розрахунку квоти для бронювання. «Виключення працівників, які мають відстрочку з інших законних підстав, із розрахункової чисельності зменшить ліміт бронювання та позбавить підприємства, зокрема ОПК, можливості бронювати необхідних фахівців, і створить загрози безперервності виробництва та виконання контрактів», – йдеться у заяві організації.

Там закликали уряд змінити вектор пошуку мобілізаційного (як і фінансового) ресурсі: з «білого» бізнесу на неофіційне працевлаштування.

Що зміниться

Хоча під час вечірнього засідання 13 жовтня уряд ухвалив постанову про зміни до системи бронювання, він дав 5 днів на її остаточне доопрацювання.

Найбільше дискусій буде зосереджено навколо розміру квоти бронювання для енергетичних, комунальних та оборонних підприємств. «Дали п'ять днів на доопрацювання цих відсотків. Остаточного рішення щодо цього ще немає», – повідомив ЕП співрозмовник в уряді.

Одним із компромісних варіантів пропонувалося зберегти 100-відсоткове бронювання лише для тих військовозобов'язаних працівників, які безпосередньо залучені до ремонту та обслуговування енергетичної інфраструктури, тепломереж, систем водопостачання, а також виробництва зброї. «На допоміжний персонал таких компаній пропонувалося поширювати квоти», – додав він.

Станом на вечір 13 жовтня із постанови вирішили прибрати норму про неврахування осіб із відстрочкою при визначенні квоти для бронювання, що є поступкою бізнес-спільноті. Іншими словами, ухвалений варіант постанови передбачає, що особи з відстрочкою мають і надалі враховуватися при визначенні квоти.

Активні дискусії під час засідання уряду тривали і навколо Координаційного центру з питань бронювання. Зокрема, обговорювалося потенційне розширення його складу та долучення до нього більшої кількості представників «гуманітарного» блоку.

Так само без відповіді залишилося питання щодо чергового перегляду критеріїв критичності, яке у початковому варіанті постанови мало відбутися до 20 жовтня. Крім цього, невідомою є доля компаній, які перепідтвердили критичність під час літніх змін.

А отже найближче майбутнє 1,4 мільйона українців залишається у заручниках непублічних обговорень та доопрацювань урядовців.

Українська правда