Звільнення із застосуванням засобів дистанційного зв’язку: чи можливо і чи законно?

Фахівчиня Координаційного центру з надання правової допомоги Яна Кравець роз’яснює, що звільнення, як і в довоєнний час, може відбуватися шляхом:

• розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП);
• за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);
• у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП);
• розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі змін в організації виробництва і праці (п. 1 ст. 40 КЗпП).

Розірвати трудовий договір за власною ініціативою працівник може без двотижневого строку попередження за винятком примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури у зв’язку з веденням бойових дій в районах, у яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я.

Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням у результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів. Також працівнику повинна бути виплачена вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Звертаємо увагу, що під час дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. У такому випадку датою звільнення зазначається перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, вказаним у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Але це не стосується відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.

На період дії воєнного стану норма щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), визначена ст. 43 КЗпП, не застосовується. Але це не стосується випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

У мирний час відповідно до частини третьої ст. 29 КЗпП процедуру обміну документами застосовували таким чином:

• працівник, який має електронний цифровий підпис (ЕЦП), підписує ним будь-яку заяву, в тому числі заяву про звільнення;
• працівник надсилає підписану ЕЦП та належно оформлену заяву роботодавцю;
• у відповідь роботодавець надсилає працівнику наказ, підписаний за допомогою ЕЦП.

Але варто враховувати, що при цьому відповідний спосіб листування та процедура повинні бути врегульовані. Це може бути або трудовий, або колективний договір, де зазначена така можливість.

У воєнний час згадана процедура також правомірна. Проблема в тому, що не кожен роботодавець фіксував це належним чином під час оформлення трудових відносин, а ЕЦП мають поодинокі працівники.

Один з варіантів – спрощений обмін документами через засоби електронного зв’язку. Алгоритм ґрунтується на тому, що в період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій роботодавець може визначити самостійно.

На допомогу — алгоритм обміну. За цим алгоритмом оформлюйте відпустку, переведення, звільнення чи іншу кадрову процедуру. Адже ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX передбачено забезпечення достовірного обліку роботи, яку виконує працівник, та обліку витрат на оплату праці. А роботодавець сам визначає, як вести кадрове діловодство. Як методичним посібником можна скористатися Порядком фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв’язку, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1042.

Законний такий спосіб звільнення чи ні —  спірне питання. У разі виникнення трудового спору в суді буде проведено оцінку документів, де зафіксована ця процедура, із урахуванням нюансів. За відсутності такого закріплення великі шанси, що працівник може виграти спір. Зокрема, про це свідчить судова практика (рішення ВСУ/КСЦ у постанові від 03.12.2018 р. у справі №686/21222/16-ц).

У постанові суд дійшов висновку, що за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку такі документи мають подаватися у паперовій формі з оригінальним підписом автора документа, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.