Звільнення за угодою сторін і "лікарняний": як роботодавцю не програти у суді

Звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) можливе навіть тоді, коли працівник перебуває на "лікарняному".

Проте Верховний Суд наголошує: якщо визначена сторонами дата збігається з періодом тимчасової непрацездатності, днем звільнення слід вважати перший робочий день після її завершення.

Верховний Суд у постанові від 15.09.2020 р. у справі № 205/4196/18 та від 17.01.2025 р. у справі № 522/2588/23, зазначив: якщо домовлена дата звільнення за угодою сторін припадає на "лікарняний", наказ все одно законний, але дату потрібно перенести на перший робочий день після закінчення непрацездатності.
 

Алгоритм дій роботодавця в разі звільнення за угодою сторін під час "лікарняного"

• Заява працівника. У ній обов’язково має бути підстава (п. 1 ст. 36 КЗпП) і дата звільнення.
• Наказ про звільнення. Роботодавець видає наказ датою, яка вказана в заяві працівника.
• Інформація про "лікарняний". Працівник повідомляє сам або це видно у кабінеті страхувальника на порталі ПФУ.
• Перевірка дати звільнення. Якщо на день звільнення відкритий "лікарняний", треба зафіксувати, що він перекриває дату звільнення.
• Корекція дати звільнення. Працівник може написати заяву з формулюванням:  «Прошу вважати датою звільнення перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності».  Якщо він цього не зробив, роботодавець сам переносить дату або в самому наказі або через наказ про внесення змін до попереднього.
• Остаточний наказ. У наказі про звільнення вказати: «Припинити трудовий договір за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) з першого робочого дня після закінчення тимчасової непрацездатності».

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради