Звільнення за власним бажанням: коли роботодавець має право не погодитися з датою

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у той строк, який вказує працівник у своїй заяві.

Це правило діє у випадках, коли звільнення за власним бажанням пов’язане з неможливістю продовжувати роботу (перелік таких причин наведено у ст. 38 КЗпП).

Також стаття 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX встановлює, що якщо підприємство знаходиться в зоні бойових дій та існує загроза життю або здоров’ю працівника, він має право звільнитися за власною ініціативою у строк, зазначений у заяві.

Водночас роботодавець має право не погодитися на звільнення у зазначений працівником строк лише у випадках, коли працівник залучений до виконання суспільно корисних робіт або працює на об’єктах критичної інфраструктури.

Якщо роботодавець відмовляється прийняти заяву або звільнити працівника, це вважається порушенням трудового законодавства.

У такій ситуації рекомендується:

• надіслати заяву поштою рекомендованим листом із описом вкладення;
• відправити скановану копію заяви електронною поштою або через месенджер, якщо це допускається трудовим договором;
• звернутися до Державної служби України з питань праці.

Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці