Чи компенсується додаткова відпустка «на дітей» суміснику
Ні, не втрачає.
Мінсоцполітики в листі від 05.08.2016 р. № 438/13/116-16 роз’яснювало, що на роботі за сумісництвом працівник має право і на соціальні відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тож підстав для ненадання працівникам-сумісникам соціальної відпустки за ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) не вбачається.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в роботодавця — фізичної особи (ст. 102-1 КЗпП).
Тобто працівник-сумісник має право на «дитячу» відпустку за ст. 19 Закону про відпустки за обома місцями роботи. І робота за основним місцем, і за сумісництвом хай і в одного роботодавця — це два різні трудові договори, що надають трудові гарантії за кожним місцем роботи окремо.
Тому, отримавши компенсацію за невикористану «дитячу» відпустку за сумісництвом, працівниця не втрачає права на відпустку за основним місцем роботи.
Внутрішніх сумісників слід розглядати як двох різних працівників.
Працівниця може за основним місцем роботи використати відпустку, наприклад, у липні, а за сумісництвом — у серпні.
Якщо працівниця звільняється з обох місць роботи, виплачуються дві компенсації.
Працівниця може звільнитися з роботи за сумісництвом у березні, їй компенсується відпустка, а в травні вона може піти у відпустку за основним місцем роботи.
Або працівниця може звільнитися з основного місця роботи (перейти на основне місце роботи на інше підприємство), наприклад, у квітні, їй компенсується відпустка, а в травні вона може скористатися нею за місцем роботи за сумісництвом.