Порядок обчислення середньої зарплати для розрахунку цільового внеску

Одним з ключових показників у формулі для обчислення цільового внеску в разі невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю є середньомісячна зарплата (винагорода) на одного працівника за відповідний календарний квартал. Як її розрахувати — визначає Порядок обчислення середньої зарплати. А оскільки визначення середньої зарплати тісно пов’язано з кількістю працівників, то Порядок регулює і це питання.

Постановою КМУ від 25.02.2026 р. № 268 затверджено Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — Порядок обчислення середньої зарплати). Він установлює механізм обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) за відповідний календарний квартал, розрахованої на одного працівника, для визначення розміру внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, що сплачується відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі — Закон № 875).

Дія цього Порядку не поширюється на:

роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в календарному кварталі становить менше ніж вісім працівників;
дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав;
роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в календарному кварталі становить вісім і більше працівників і які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18-2 Закону № 875.

Із першими двома категоріями роботодавців зрозуміло — у них не виникає обов’язку працевлаштовувати осіб з інвалідністю. Третя категорія роботодавців, у разі виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив), внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — цільовий внесок) не обчислює. Але це не означає, що ця категорія роботодавців не повинна звітувати про виконання нормативу. Тому давайте дочекаємося форми звітності з виконання нормативу та порядку її заповнення. Можливо, в ньому буде відповідь на запитання, хто ж повинен звітувати: всі роботодавці чи лише ті, які не виконали нормативу.

Зверніть увагу, що остаточний текст Порядку обчислення середньої зарплати відрізняється від проєкту. До розрахунку приймається вся сума нарахованої зарплати без прив’язки до сплати ЄСВ.

Показник середньомісячної зарплати розраховується один за квартал, а кількість працівників — за кожен місяць кварталу, а тоді визначається середня їх кількість. До уваги беруться і зовнішні сумісники.

Формула для обчислення середньомісячної зарплати пропонується така:

ЗП_сер.= ЗП_кварт. ÷ К_сер. ÷ 3, де

ЗП_сер. — середньомісячна заробітна плата (винагорода) на одного працівника за відповідний календарний квартал;
ЗП_кварт. — нарахована заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за календарний квартал;
К_сер. — середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім ЦПД, та яким нараховано заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за відповідний календарний квартал;
3 — кількість місяців у календарному кварталі.

У Порядку обчислення середньої зарплати не вказано, що інформацію про нараховану зарплату беруть з Єдиного звіту (Податкового розрахунку). Слід використовувати відомості з нарахування зарплати за даними бухобліку.

До нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) (ЗП_кварт.) для цілей розрахунку внеску не враховуються:

«лікарняні»;
«декретні»;
винагорода за ЦПД;
винагорода державних виконавців;
сума зарплати працівників, праця яких належить до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці;
сума зарплати та матдопомоги працівників, які направлені для проходження базової військової служби та мобілізовані[1].

Зрештою, кожен «роботодавець самостійно розраховує показник середньомісячної заробітної плати (винагороди) для цілей розрахунку внеску на підставі бухгалтерських та інших первинних документів…».

Середня кількість працівників включає зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості та середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу. Зовнішні сумісники не враховуються в разі обчислення середньооблікової кількості штатних працівників.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за календарний квартал визначається шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та ділення отриманої суми на три.

А тепер увага: відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої зарплати під час розрахунку показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем у відповідному календарному кварталі, для цілей розрахунку внеску не враховуються:

особи, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД;
працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
працівники, які перебувають або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або коли дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, до досягнення дитиною 16-річного віку, а коли дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, до досягнення дитиною 18-річного віку;
працівники, які перебувають у відпустці без збереження зарплати протягом повної тривалості звітного періоду;
працівники, з якими призупинено дію трудового договору;
працівники, які направлені для проходження базової військової служби;
призвані на військову службу;
працівники, праця яких належить до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Зауважте: ми обчислюємо два різних показники:

середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу для визначення кількості осіб з інвалідністю, які мають працювати (для нормативу);
середню кількість працівників для визначення середньої зарплати для обчислення цільового внеску.

І норми п. 10 Порядку обчислення середньої зарплати стосуються розрахунку другого показника, а не нормативу.

Тобто в середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу для цілей обчислення нормативу не включаємо тільки працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною, а мобілізованих і тих, з якими призупинено дію трудового договору, включаємо. Відповідно норматив буде більшим. А під час обчислення цільового внеску не враховуємо мобілізованих і тих, з ким призупинено дію трудового договору, і показник середньої зарплати не буде зменшуватися.

[1] Тут подано скорчено й узагальнено. У Порядку текст повторює норми ст. 119 КЗпП.

Дмитро КУЧЕРАК
головний редактор журналу «Заробітна плата»