Право на «дитячу» відпустку за час відпустки для догляду за дитиною

Розглянемо таку ситуацію: працівниця, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2021-го по 2023 р., звільнилася, так і не вийшовши на роботу. Постало питання, чи потрібно було виплачувати їй компенсацію за додаткову соціальну відпустку «на двох дітей» віком до 15 років за 2021‒2023 рр., якщо вона надала довідку, що батько не скористався такою відпусткою. Тож далі з’ясуємо все детально.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі ― Закон про відпустки) одному з батьків, який має двох або більше дітей віком до 15 років, щорічно надається додаткова оплачувана соціальна відпустка. Водночас у цій ситуації необхідно взяти до уваги, що працівниця протягом відповідних календарних років перебувала в іншій соціальній відпустці — відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ці відпустки мають різне правове призначення, однак обидві належать до соціальних відпусток, пов’язаних з доглядом і вихованням дітей.

Законодавство про працю виходить із того, що працівнику не можуть бути одночасно надані дві відпустки за один і той самий період.

У наведеній ситуації йдеться про два види соціальних відпусток:

Стаття 179 КЗпП передбачає право одного з батьків або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною, на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Водночас ст. 19 Закону про відпустки передбачає окрему додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей.

При цьому закон не містить норми, яка дозволяла б працівникові одночасно, наприклад, з 1 січня по 31 грудня, перебувати у відпустці для догляду за дитиною до трьох років і вважати, що на цей самий період йому одночасно надається додаткова соціальна відпустка за ст. 19 Закону про відпустки.

Саме на цьому ґрунтується позиція Мінекономіки: законодавством про працю не передбачено надання двох соціальних відпусток, що надаються для виховання дітей, одночасно і за той самий період. Таку позицію Мінекономіки висловлювало, зокрема, у листі від 10.08.2021 р. № 4712-06/40796-07 та листі від 27.08.2021 р. № 4712-06/42842-07.

Тобто якщо працівниця протягом певного періоду вже перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, цей самий період не може бути одночасно оформлений як період перебування в додатковій соціальній відпустці за ст. 19 Закону про відпустки. Саме тому в цьому випадку не можна говорити про те, що працівниця одночасно «використала» дві відпустки.

 

Чи виникає право на відпустку «на дітей»
за період відпустки для догляду за дитиною

У разі звільнення компенсуються невикористані дні відпусток, на які працівник мав право, що передбачено ст. 24 Закону про відпустки. Тож для вирішення питання про компенсацію необхідно спочатку встановити, чи виникло в працівниці право на додаткову соціальну відпустку за відповідний календарний рік, а вже після цього визначати, чи залишилися дні такої відпустки невикористаними.

Саме в цьому принципова відмінність між двома питаннями:

1. Чи можна одночасно перебувати у двох соціальних відпустках? Ні, за один і той самий період дві соціальні відпустки одночасно не надаються.

2. Чи означає це автоматично, що після закінчення відпустки для догляду за дитиною працівниця може вимагати компенсацію за додаткову соціальну відпустку за всі роки перебування у відпустці для догляду? Саме це питання потребує окремого правового аналізу.

Мінекономіки у своїх роз’ясненнях виходить з того, що за період перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років право на додаткову соціальну відпустку за ст. 19 Закону про відпустки не набувається, оскільки законодавством не передбачено одночасного надання двох таких відпусток за один і той самий період. Таку позицію Мінекономіки підтвердило і в листі від 21.05.2025 р. № 4701-05/38102-09 (далі ― Лист № 4701).

Тому необхідно чітко розмежовувати два положення: неможливість одночасно використати дві соціальні відпустки і питання виникнення права на додаткову соціальну відпустку за період перебування у відпустці для догляду за дитиною.

Саме відсутність такого розмежування може створити враження, що додаткова соціальна відпустка просто «накопичується» за кожен календарний рік незалежно від того, у якій іншій соціальній відпустці перебував працівник.

 

Чи компенсувати відпустку «на дітей»
за час відпустки для догляду за дитиною

У наведеній ситуації слід окремо оцінити кожен із 2021‒2023 рр. і визначити, чи виникло в працівниці право на додаткову соціальну відпустку за кожний із цих періодів. Лише після цього можна зробити висновок про наявність підстав для виплати компенсації в разі звільнення.

У Листі № 4701 Мінекономіки прямо висловило позицію, що працівниця не набуває права на додаткову соціальну відпустку, передбачену ст. 19 Закону про відпустки, за період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно, за такий період не виникає і права на грошову компенсацію в разі звільнення.

Стаття 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки передбачають виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Тобто компенсується саме невикористана відпустка, на яку працівник мав право. Якщо за відповідний період право на таку відпустку не виникло, відсутні й дні невикористаної відпустки, за які можна виплатити компенсацію.

Тому в наведеній ситуації підстав для виплати працівниці компенсації за додаткову соціальну відпустку за 2021‒2023 рр., протягом яких вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, немає.

 

Чи має батько право на компенсацію відпустки «на дітей»
в разі звільнення

Надана працівницею довідка про те, що батько дітей не користувався додатковою соціальною відпусткою, підтверджує лише обставину, що інший з батьків не реалізував право на цю відпустку. Водночас у цій ситуації виникає ще один важливий практичний нюанс, який прямо не врегульований законодавством.

Якщо виходити з позиції Мінекономіки, викладеної в Листі № 4701, мати, яка протягом відповідного календарного року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не набуває за цей період права на додаткову соціальну відпустку, передбачену ст. 19 Закону про відпустки. Відповідно, в разі її звільнення компенсація за таку відпустку за цей період не виплачується.

Однак ст. 19 Закону про відпустки передбачає надання цієї відпустки одному з батьків. Тобто законодавча конструкція не прив’язує це право лише до матері чи лише до батька — ним може скористатися один з батьків. І саме тут виникає цікаве практичне запитання, на яке законодавство прямо не відповідає: якщо мати не набуває права на додаткову соціальну відпустку за відповідний рік у зв’язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, чи може цим правом скористатися батько, який у такій відпустці не перебував.

На думку автора, тут необхідно розмежовувати невиникнення права в матері за відповідний період і можливість реалізації права іншим з батьків. Якщо батько протягом відповідного календарного року працював, мав дітей віком до 15 років, сам не перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й не користувався додатковою соціальною відпусткою, є підстави розглядати можливість реалізації ним права на таку відпустку за ст. 19 Закону про відпустки.

Тобто ситуація виглядає парадоксально: мати не набуває права на додаткову соціальну відпустку за період перебування у відпустці для догляду за дитиною, але це ще не означає автоматичної втрати відповідного права другим з батьків. Адже закон говорить саме про відпустку, яка надається одному з батьків, а не про право, яке належить лише тому з батьків, хто перебував у трудових відносинах або фактично здійснював догляд за дитиною.

Такий підхід узгоджується із загальною логікою ст. 19 Закону про відпустки та роз’ясненнями Держпраці, відповідно до яких, якщо мати не скористалася додатковою соціальною відпусткою, нею може скористатися батько.

Водночас слід наголосити: законодавство не містить спеціальної норми, яка б прямо врегульовувала саме описану ситуацію — коли мати перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років і тому, відповідно до позиції Мінекономіки, не набуває права на додаткову соціальну відпустку, а батько, який такої відпустки не використовував, бажає реалізувати право за цей самий календарний рік.

Саме тому автор вважає, що це питання потребує окремого нормативного або офіційного роз’яснення. До отримання такого роз’яснення для практичного підтвердження обставин доцільно мати документ, який підтверджує, що мати за відповідний календарний рік не користувалася додатковою соціальною відпусткою, із зазначенням причини — перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, відсутність у матері права на компенсацію за відповідний період не варто автоматично ототожнювати з втратою права на додаткову соціальну відпустку іншим із батьків, і, відповідно, отриманням ним компенсації в разі звільнення.

На думку автора, саме тут законодавча конструкція «одному з батьків» залишає неврегульоване практичне питання: якщо один з батьків не може реалізувати право через перебування в іншій соціальній відпустці, чи переходить можливість його реалізації до другого з батьків. Прямої відповіді на це питання законодавство не містить.