Як оплачувати тимчасову непрацездатність у міжвахтовий період

Працівник працює за вахтовим методом 15 діб на місяць (з 1 до 15 числа, з дотриманням місячної норми годин). Під час роботи впродовж 15 діб він відпрацьовує місячну норму годин й одержує заробітну плату в повному обсязі. Під час виходу на роботу після вихідних днів, які припали на період з 16 по 31 січня 2019 р., працівник надав листок непрацездатності, оформлений з 21 по 29 січня 2019 р. Чи виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності, зважаючи на те що працівнику за відпрацьований час буде нараховано зарплату в повному обсязі?

Насамперед, відзначимо, що це питання не можна назвати випадковим, оскільки в частині першій ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, а у випадку, що розглядається, працівник захворів у дні, за які він не мав би отримувати зарплату. До того ж ідеться про специфічний режим роботи — вахтовий, — і законодавство не містить окремих норм, які б визначали порядок оплати листка непрацездатності за такого режиму роботи. Відповідаючи на це запитання будемо керуватися загальними нормами й брати до уваги правила, згідно з якими оплачується або не оплачується листок непрацездатності.

У запитанні не зазначено, із яким захворюванням була пов’язана тимчасова непрацездатність працівника та чи хворів він сам чи за кимось доглядав, тому вважатимемо, що хворів саме працівник, і це не було пов’язано з нещасним випадком на виробництві. А згідно з п. 1 частини першої ст. 22 Закону № 1105 тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, є одним із страхових випадків, за якими виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності.

Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності наведено в ст. 23 Закону № 1105. До них належать:

• одержання застрахованою особою травми або її захворювання в разі вчинення нею злочину;

• навмисне заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

• час перебування під арештом і час проведення судово-медичної експертизи;

• примусове лікування, призначене за постановою суду;

• тимчасова непрацездатність у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

• перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Також виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності можуть припинити, якщо в період її отримання застрахована особа порушує режим, встановлений для неї лікарем, або не з’являється без поважних причин у призначений строк на медичний огляд.

Як бачимо, законодавством не передбачено, що допомога не надається за період міжвахтового відпочинку застрахованої особи.

Нарахування виплат за листком непрацездатності здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266). За цим документом розрахунки середньоденної зарплати та виплат за листком непрацездатності пов’язані не з робочими, а з календарними днями.

Так, згідно з п. 3 Порядку № 1266 середньоденна зарплата обчислюється із розрахунку на один календарний день зайнятості й під час підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді із загальної кількості виключають лише ті календарні дні, які не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати). Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин (у т. ч. дні міжвахтового відпочинку), беруться до уваги під час підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Згідно з п. 2 Порядку № 1266 виплати за листком непрацездатності нараховуються за всі календарні дні, зазначені в ньому. Жодних застережень щодо виключення якихось календарних днів немає. Це означає, що всі дні, які припадають на період тимчасової непрацездатності, незалежно від того, якими вони є — вихідними, святковими чи вільними від роботи (наприклад, якщо працівник працює в режимі неповного робочого тижня або за вахтовим методом), — підлягають оплаті. Іншого Порядком № 1266 не передбачено.

Таким чином, за листком непрацездатності, оформленим з 21 по 29 січня 2019 р., перші п’ять днів слід оплатити за кошти роботодавця, а починаючи із шостого дня — за кошти Фонду соціального страхування.

На ваші запитання відповідала Ірина КРАСОВСЬКА,

консультант з питань бухгалтерського та податкового обліку