Арешт зарплатного рахунку банком: підстави та наслідки


27.10.2020

Національний банк України розмістив на сайті роз’яснення щодо можливості арешту банком коштів на рахунку, на який фізична особа отримує зарплату, пенсію або інші соціальні виплати, та стосовно дій у разі, якщо банк арештував пенсійний, зарплатний чи рахунок для отримання соцвиплат.

Текст роз’яснення — далі.

Повідомляється, що за 9 місяців 2020 р. Національний банк отримав близько 130 скарг від громадян про арешт коштів на їхніх рахунках через кредитну заборгованість, несплачені штрафи, аліменти тощо. Йдеться про рахунки, на які зараховується заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога чи інші передбачені законодавством соціальні виплати. У своїх скаргах споживачі називають такі рахунки «спеціальними» та апелюють до законів, що забороняють накладати арешт на кошти, які перебувають на таких рахунках.

 

Чи має банк право обмежити мене в користуванні власними коштами, якщо я маю кредитний борг (або неоплачені штрафи, аліменти чи інші зобов’язання)?

Коли ви підписуєте кредитний договір, то берете на себе зобов’язання про погашення тіла кредиту разом із комісіями та відсотками за користування. Якщо ви порушите ці умови, то фінансова установа має право звернутися до державного чи приватного виконавця та суду. А вони можуть арештувати кошти, що є на ваших рахунках. Документ, який підтверджує законність арешту коштів, — постанова виконавця про арешт коштів боржника, яка виноситься на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений у ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду. Також арештувати кошти можуть через заборгованість зі сплати аліментів чи штрафів. Це передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

 

Чи можуть арештувати рахунок із зарплатою, пенсією чи соцвиплатами?

Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати — це так звані кошти цільового призначення. Але банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 р. № 492.

Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточними, то арешт може бути накладено на всі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Саме тому, що немає технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні». Якщо ж банк відкрив вам окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення. Але це не означає, що з грошей цільового призначення не можуть стягуватися відрахування на погашення боргу за кредитом, штрафами чи аліментами. Стягнення з цільових виплат боржника здійснюють підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи — підприємці, які власне нараховують зарплату, пенсію, стипендію тощо на підставі документів від виконавців. Це визначено ст. 69 Закону України «Про виконавче впровадження». Загальний розмір відрахувань із заробітної плати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20 до 50 %. Тобто на банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець (установа, організація тощо) вже утримав кошти на погашення боргу.

 

Що ж тоді називають спеціальними рахунками, з яких заборонено стягувати заборгованість?

Законодавство справді забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Але йдеться про рахунки, відкриті згідно зі ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Простіше кажучи, рахунки зі спеціальним режимом використання — це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

 

Що робити, якщо банк арештував ваш пенсійний, зарплатний чи рахунок для отримання соцвиплат?

Якщо державний чи приватний виконавець наклав арешт на рахунок із цільовими коштами, вам необхідно звернутися до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо. Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, ви маєте право оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку. Національний банк зі свого боку радить уникати заборгованостей, які призводять до арешту коштів на рахунках. Якщо ви опинились у ситуації, коли не в змозі гасити кредит, необхідно звернутися до банку чи фінансової установи, з якою у вас укладений кредитний договір, та домовитися про реструктуризацію боргу — індивідуальний зручний для вас план виплат без нарахування зайвих процентів, пені та штрафів.