Банкрутам не уникнути платежів до ФСС


06.12.2019


Уряд постановою від 04.12.2019 р. № 986 затвердив Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників.

Термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов’язань страхувальника в разі його ліквідації (зокрема, у зв’язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 4 грудня 2019 р. № 986

 

ПОРЯДОК

капіталізації платежів до Фонду соціального

страхування України у випадках ліквідації страхувальників

 

1. Відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв’язку з банкрутством) страхувальника (далі — платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю застрахованим особам.

2. У цьому Порядку термін “капіталізація платежів” означає визначення суми грошових зобов’язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв’язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни “застрахована особа” та “страхувальники” вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

3. Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

4. Капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:

1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку — з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку — згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування — згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на санаторно-курортне лікування — із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи — щороку, для інших осіб з інвалідністю — не рідше одного разу на три роки.

5. Капіталізація платежів перед застрахованими особами щодо витрат на професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року) проводиться із розрахунку середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.

6. Капіталізація платежів для забезпечення витрат на одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого проводиться в розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

7. Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов’язаних із його зобов’язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров’ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

8. У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов’язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 4 грудня 2019 р. № 986

 

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

 

1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 6 травня 2000 р. № 765 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 19, ст. 786).

2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю” від 16 травня 2007 р. № 743 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1492).

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 765” від 26 грудня 2012 р. № 1195 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 99, ст. 4012).