На гарячу профспілкову лінію звернулися з питанням, чи може голова профспілкової організації працювати на громадських засадах без оформлення трудових відносин і виплати заробітної плати та які в нього виникають обов’язки.
Кожна профспілкова організація є окремою юридичною особою, яка має правоздатність, тобто може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та брати на себе зобов'язання, самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.
В Україні організація визнається юридичною особою після проведення її державної реєстрації згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань).
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Отже, профспілкова організація здійснює свою діяльність відповідно до Статуту через свої виборні органи.
Порядок обрання виборних органів, у тому числі голови, визначено у Статуті профспілки, який різниться залежно від організаційної структури профспілки.
У ч. 3 ст. 92 ЦКУ зазначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов’язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов’язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів, тобто врегульовуючи відносини щодо відповідальності органу юридичної особи, прямо вказує на те, що ці відносини є представницькими.
Слід зазначити, що ст. 237 ЦКУ під представництвом розуміє правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. При цьому підставами виникнення такого правовідношення є договір, закон, акт органу юридичної особи та інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства.
Тобто, виходячи з вищезазначеного, особа набуває повноважень керівника/представника юридичної особи, у тому числі голови профспілкової організації, на підставі норм цивільного, а не обов’язково трудового законодавства. При цьому ЦКУ не встановлює обов’язку обтяжувати ці правовідносини трудовим договором.
Таким чином, голова профспілки після обрання на виборну посаду набуває повноважень на підставі норм цивільного законодавства. Відомості про голову профспілки вносяться до ЄДР юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань в обов’язковому порядку, і з цього моменту особа набуває статусу офіційного представника з повноваженнями, визначеними Статутом.
У разі роботи голови профспілкової організації за трудовим договором голова приступає до роботи відповідно до посади, передбаченої штатним розписом профспілки з відповідними трудовими гарантіями, а саме виплатою заробітної плати, відпусткою тощо, з визначеними посадовими обов’язками, які визначаються не тільки Статутом, а й посадовими інструкціями тощо.
Звичайно, окрім того, що відомості про голову профспілки вносяться до ЄДР юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, відомості про трудову діяльність вносяться до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, до якого вноситься інформація про професійну назву роботи, посаду, в обов’язковому порядку із зазначенням відповідного коду ЗКППТР із Класифікатора професій.
Робота голови профспілки на громадських засадах
Законодавство не забороняє голові профспілки працювати на громадських засадах. Проте термін «виконання функцій голови профспілки на громадських засадах» не міститься в законодавстві України, однак на підставі аналізу різних нормативно-правових актів можна дійти висновку про такі ознаки роботи на громадських засадах:
- норми трудового законодавства не поширюються на роботу на громадських засадах (заробітна плата, відпустка, сплата ЄСВ, мають повноваження, визначені Статутом) (як приклад щодо працівників, які працюють за трудовим договором та на громадських засадах — це помічники-консультанти народного депутата працюють за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах) (частина третя ст. 34 Закону № 2790);
- відомості про роботу на громадських засадах не вносяться до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, і такі особи не набувають страхового стажу для призначення пенсії.
Інформацію про роботу голови на громадських засадах необхідно зазначити в протоколі під час проведення виборів або в подальшому в протоколах.