Порядок подання єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, незважаючи на наявність детального порядку заповнення багатьох рядків звітних форм, все ж викликає низку запитань. Особливо актуальними є питання щодо подання розрахунку зі статусом "звітний" як "довідковий".
Відповіді на деякі з них — далі.
«Звітний» за квартал подається в повному обсязі та включає застрахованих осіб і суми, які були подані у звіті «Довідковий».
Згідно з п. 1 розділу IV Порядку заповнення додатків до Розрахунку, що містять інформацію щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу:
- для призначення пенсії — у разі подання Д1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії застрахованим особам. У цьому разі Д1 має містити відомості для призначення пенсії по застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії;
- для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат — у разі подання Д1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат. У цьому разі Д1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат по застрахованій особі.
Отже, «Довідковий» подається тільки на одну застраховану особу.
Системи працюють у режимі онлайн. Надійшов звіт — дані завантажились до Реєстру застрахованих осіб.
Ні.
«Довідковий» подається тільки в разі призначення пенсії або соціальних виплат
Це питання ще опрацьовується.
Якщо корегування сум стосується періодів до 01.01.2021 р., то застосовуються коди типу нарахування у звітному звіті «Звітний». У разі якщо корегування сум стосується періодів з 01.01.2021 р., то суми відображаються з кодами типу нарахування, але у звіті з типом «Уточнюючий».
Так.
Усі виправлення слід подавати відповідно до наказу Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773.
У разі подання Довідкової звітності у заголовній частині рядки 07, 08, 10, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110 не заповнюються.
У разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, а саме видати відповідний наказ, а всі належні померлому працівникові грошові суми виплатити членам його сім’ї або спадкоємцям. Однак Кодекс законів про працю України не містить такої підстави припинення трудового договору, як смерть працівника. Тож у такому випадку припинення трудових відносин провадиться на підставі норм трудового законодавства з урахуванням норм цивільного законодавства.
Підставою для видання наказу про виключення працівника зі списків працівників у зв’язку зі смертю можуть бути лише свідоцтво про смерть, видане державним органом реєстрації актів цивільного стану як підтвердження факту смерті особи або судове рішення про визнання працівника померлим. Копія наказу та копія свідоцтва про смерть (судове рішення про визнання працівника померлим) додаються до особової картки померлого працівника.
Дата видання наказу зазвичай не збігається з датою смерті працівника. Проте в наказі датою припинення трудового договору повинна бути саме дата смерті, зазначена у документі, що підтверджує смерть працівника.
Остаточний розрахунок померлому працівнику нараховують за фактично відпрацьований час та компенсації за невикористані дні відпусток (щорічної та додаткової відпустки на дітей). При цьому слід пам’ятати, що відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки в разі смерті працівника не провадяться. Крім того, якщо працівник до моменту смерті був на лікарняному, що підтверджено листком непрацездатності, такий лікарняний необхідно оплатити. Грошова компенсація виплачується членам його сім’ї, а ув разі їх відсутності — входить до складу спадщини; трудова книжка померлого працівника видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їхню вимогу.
Таким чином, у разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, а саме видати відповідний наказ, а всі належні померлому працівнику грошові суми виплатити членам його сім’ї або спадкоємцям.
Трудове законодавство України передбачає лише два варіанти розірвання відносин між підприємством та працівником, а саме звільнення з роботи та припинення трудового договору. На перший погляд, це одне й те ж. Але насправді ці поняття не є тотожними. Трудовий договір відображає поточний стан відносин між працівником та підприємством, він може бути зміненим, продовженим або припиненим. Кадровий наказ стосується особистого трудового стану співробітника. Тому смерть працівника є саме підставою припинення трудового договору із ним, а не звільнення. До трудової книжки вноситься запис: «Роботу припинено у зв’язку зі смертю», посилання на норму КЗпП не робиться.
«Довідковий» подається тільки в разі призначення пенсії або соціальних виплат. Подається заголовна частина, в якій зазначають тип звіту «звітний» + «довідковий» разом із додатком 1, в якому вказують тип звіту «звітний» + «довідковий» і проставляється відмітка в рядку 035 для пенсії чи для призначення інших соціальних виплат.
_______________________________
Валентина БОРШОВСЬКА,
заступник директора департаменту з питань цифрового
розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
Пенсійного фонду України