Завідувач сектору експертизи умов праці Управління Держпраці у Рівненській області Катерина Жарська роз’яснює, що саме мається на увазі під визначенням «особливі умови праці» для особи з інвалідністю і хто може конкретизувати висновки МСЕК.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі — Закон № 875) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 р. № 2961-IV (далі — Закон № 2961) інвалідність і ступінь утрати здоров’я повнолітніх хворих установлює медико-соціальна експертна комісія (далі — МСЕК) за результатами відповідної експертизи. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров’я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Відповідно до п. 24 постанови КМУ «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 р. № 1317 комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації. Тобто документом, що підтверджує інвалідність та містить висновок щодо умов і характеру роботи, є довідка до акта огляду МСЕК, яку видають за формою, затвердженою наказом МОЗ України від 30.07.2012 р. № 577.
Після встановлення інвалідності працівник має повідомити роботодавця про даний факт і надати йому копію довідки до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації. При отриманні копій вищезазначених документів роботодавець повинен проаналізувати рекомендації МСЕК, а саме наведені висновки про умови та характер праці у довідці до акта огляду МСЕК (форма №157-1/о пункт 12) або ж висновки про умови та характер праці у повідомленні установи про результати огляду МСЕК (форма № 162/о пункт 10). Окрім довідки та повідомлення роботодавцю слід брати до уваги також індивідуальну програму реабілітації, оскільки частина друга ст. 5 Закону № 875 визначає, що індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання державними органами, підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями, а частина перша ст. 17 того ж Закону гарантує особам з інвалідністю право працювати саме з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.
Слід зазначити, що висновки МСЕК про умови та характер праці особи з інвалідністю є обов’язковими для роботодавців. Таким чином, роботодавець повинен створити особам з інвалідністю умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ.
Якщо в довідці до акта огляду МСЕК у п. 12 «висновок про умови та характер праці» вказано, що особа з інвалідністю може працювати в «особливих умовах праці» без конкретизації таких умов, або коли у названому розділі нічого не зазначено, або якщо відсутня індивідуальна реабілітаційна програма особи з інвалідністю, роботодавець має право звернутися за роз’ясненнями до МСЕК, яка установила інвалідність та винесла (не винесла) такі трудові рекомендації. Тоді комісія повинна надати більш конкретні рекомендації щодо умов роботи працівника з інвалідністю або ж підтвердити, що він дійсно не може виконувати покладені на нього трудові обов’язки внаслідок стану здоров’я.
Звертаючись до МСЕК з проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності стану здоров’я працівника, якому встановлено групу інвалідності, займаній посаді чи виконуваній роботі, потрібно детально описати умови праці, в яких працює працівник. Варто пам’ятати, що на стан здоров’я працівника прямо чи опосередковано можуть впливати різні умови праці, зокрема температура та вологість повітря, фізичні навантаження, характер рухів чи робочих поз працівника, наявність у робочій зоні шкідливих речовин чи інших небезпечних факторів, вібрації, шуму, випромінювань тощо.
Якщо в довідці до акта огляду МСЕК (висновку, програмі реабілітації) зазначено певні обмеження щодо умов та характеру праці, роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові іншу вакантну посаду чи легшу роботу, яка б відповідала висновкам, зазначеним у названих вище документах.
Якщо ухвалено рішення про переведення працівника на іншу роботу, слід ураховувати вимоги частини другої ст. 170 КЗпП, відповідно до якої при переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів від дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Додатково інформуємо, що наведене роз’яснення носить інформаційний характер та не встановлює правових норм.