Лікарняні: у розрахунковому періоді лише субота і неділя

28.10.2019

Як відомо, «лікарняні» розраховуються в календарних днях і обчислюються виходячи з кількості календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Інколи буває так, що в одному з місяців розрахункового періоду є лише один-два календарних дні, за які працівнику не нараховується зарплата і які є вихідними, а решта днів не відпрацьовані з поважних причин.

Тож постає запитання: чи враховувати їх під час розрахунку середньої зарплати для оплати часу тимчасової непрацездатності? Як випливає з листа ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1, у такому разі з розрахункового періоду слід виключати весь місяць.  

 

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 08.10.2019 р. N 1993-11-1

Щодо визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді

Розглянувши лист [...] щодо визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді, виконавча дирекція Фонду соціального страхування України в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Згідно із частиною 2 статті 33 Закону N 1105 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі - Порядок N 1266), визначено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. N 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Нормою статті 52 Кодексу законів про працю для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

Отже, заробітна плата працівнику виплачується за відпрацьовані дні згідно з графіком роботи, встановленим на підприємстві.

Враховуючи зазначене, у даному випадку середньоденну заробітну плату за страховим випадком необхідно обчислювати із заробітної плати, нарахованої за розрахунковий період, шляхом її ділення на кількість календарних днів у цьому періоді за виключенням днів, не відпрацьованих з поважних причин.

У свою чергу, враховуючи норму абзацу другого пункту 3 Порядку N 1266, усі календарні дні цього місяця виключаються з розрахункового періоду, оскільки застрахованою особою в такому місяці не було відпрацьовано жодного дня у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю (з 1 по 19 липня) та перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (з 22 по 31 липня), а дні 20 - 21 липня припали на суботу та неділю, які, відповідно, є вихідними днями для зазначеного працівника згідно графіка його роботи.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 право давати роз'яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надано Міністерству соціальної політики України.

 

 В. о. директора                                                                    С. Нестеров

 

Зареєструйтесь і отримуйте
безкоштовне електронне видання для бухгалтерів і кадровиків,

«Зарплата & Кадри»,

яке щовівторка читають 50 000 фахівців

Зареєструватись Дізнатись більше