У листі від 16.01.2019 р. № 8/0/103-19/283 Мінсоцполітики, нагадавши про гарантії, що надаються законодавством донорам, зазначає, що порядок залучення донора до роботи в день давання ним крові (коли він має бути увільненим від роботи) законодавством не регламентовано. Відтак це питання доцільно врегулювати сторонам трудового договору самостійно або за допомогою внутрішніх документів юридичної особи. При цьому залучення донора до роботи в день давання ним крові, на думку Мінсоцполітики, доцільно оформити наказом.
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 16.01.2019 р. N 8/0/103-19/283
Щодо питань організації донорства
<...> Відповідно до статті 6 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (далі - Закон) керівники підприємств, установ, організацій, командири (начальники) військових частин зобов'язані безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до загрози життю чи здоров'ю людей, до невиконання завдань, пов'язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків.
Статтею 14 Закону визначено обов'язки донора, згідно з якими особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов'язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи чи навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та (або) її компоненти. У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день відпочинку, передбачений частинами другою та третьою статті 9 або частинами третьою та четвертою статті 11 цього Закону. Зазначена заява не подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли її кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у випадках, передбачених частиною першою статті 19 цього Закону.
Статтею 9 Закону визначено, що в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку.
Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, у тому числі в разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.
Порядок залучення донора до роботи в день давання ним крові законодавством не регламентовано.
У зв'язку з цим порушене питання доцільно врегулювати сторонам трудового договору самостійно або за допомогою внутрішніх документів юридичної особи, зокрема, за допомогою правил внутрішнього трудового розпорядку. При цьому залучення донора до роботи в день давання ним крові, на нашу думку, доцільно оформити наказом (розпорядженням) підприємства, установи, організації.
<...>
Генеральний директор Директорату
Ю. Кузовой